24 липня народилися Брати Капранови (Віталій та Дмитро) 

Одружившись 1988 року із сестрами-близнючками, переїхали до Москви, де працювали на різних посадах у фармацевтичному та виноробному бізнесі. Там навчалися, брали активну участь у формуванні та житті української громади. Працювали на різних посадах у фармацевтичному та виноробному бізнесі, отримали досвід керівної роботи. В Москві пережили кооперацію, приватизацію, бандитизм, дві революції та інші події.

На початку 90-х у Москві брати Капранови видавали українську газету «Тинди-ринди» та журнал української фантастики «Брати». 1998 року повернулися до України і зайнялися в Києві видавничою справою. Перший книжковий проєкт – каталог книжок поштою «Книгоноша». 1999 року разом з телеканалом «1+1» та шоколадом «Корона» організували перший всеукраїнський конкурс гостросюжетної літератури «Золотий Бабай». 2000 року брати створили видавництво «Зелений пес».

Брати Капранови написали і видали такі книги: фантастичний роман «Кобзар 2000» (2001), магічний детектив «Приворотне зілля» (2004); роман «Розмір має значення» (2006); книгу статей «Закон Братів Капранових» (2007); збірку оповідань для дітей «Зоряний вуйко» (2009); роман «Кобзар 2000 + Нові розділи + Найновіші розділи» (2010); роман «Щоденник моєї секретарки» (2011); книгу «Мальована історія Незалежної України» (2013); збірку оповідань «Веселих свят!» (2014); роман «Забудь – річка» (2016).

З 2004 року брати Капранови видають літературну газету «Друг Читача» та спільно з «Главредом» ведуть проєкт «Книжкові сезони», із 2005 року – проєкт «Гоголівська Академія».  Вони є кураторами культурної програми ярмарку «МЕДВІН: Книжковий світ» з 2009 року. 2011 року започаткували перший Всеукраїнський конкурс двійників Тараса Шевченка, а також успішно ведуть освітній ютуб-канал «імені Т. Г. Шевченка».

Паралельно з літературною, видавничою, торгівельною та громадською діяльністю пишуть публіцистику та друкуються у різних українських ЗМІ.

З 24 лютого 2022 року, з початку російського вторгнення в Україну, письменники брати Капранови боролися з окупантами зі зброєю у руках у Києві в лавах полку «Азов».Капранов Дмитро Віталійович помер 16 квітня 2024 року. «Україна втратила досвідченого і креативного бійця інформаційної війни, який сам на себе донатив, сам організував людей, сам керувати операціями», – вказав Віталій Капранов. Віталій зауважив, що вони з Дмитром «завжди були одним цілим і насправді одним цілим залишилися, навіть попри смерть». Також він дав зрозуміти, що не має наміру залишати письменницький фронт.

«Доведеться більше зосередитися на писанні книжок та сценаріїв. Письменник Брати Капранови продовжить творити. Звісно, якщо Бог дасть, а Бог, як ми бачимо, жорстокий», – підсумував письменник.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Створено: липень, 2025