Embedded Files
«Він був живим утіленням того, як можна пронести крізь усе своє життя один раз з'ясовані ідеали.» Григір Орлик (син Пилипа Орлика)
Пилип Орлик – державний і політичний діяч, дипломат, полководець, публіцист, поет, полеміст, – без сумніву, належить до найбільш яскравих постатей не лише української, а й загалом європейської історії першої половини ХVІІІ ст.; людина, наближена до легендарної особистості епохи – гетьмана Мазепи, що вільно спілкувалася з правителями багатьох країн Західної та центральної Європи, турецькими султанами та кримськими ханами, що тримала у своїх руках важелі європейської дипломатії, велична за своїми помислами та трагічна за своєю долею, – таким постає український гетьман в екзилі у спогадах та листуванні сучасників, зі сторінок документальних джерел, у зразках епістолярної спадщини, працях не одного покоління науковців.
Особливо слід наголосити на тому, що один з найвідданіших патріотів України свого часу П. Орлик не був за походженням етнічним українцем. Його дід мав чеське коріння, батько вважав себе «політичним поляком», а мати походила з литовсько-білоруської родини. Та й сам майбутній український гетьман народився й певний час проживав на білоруських землях Великого князівства Литовського. Тим величнішими є його віддане служіння Україні, так влучно охарактеризоване сином П. Орлика Григором, теж, як і батько, Великим Українцем.
Пилип Орлик народився 11 жовтня 1672 р. в сім'ї родовитої литовської шляхти чеського походження – Орликів. Батько Степан Орлик служив у війську польського короля, загинув на 51-у році життя під час польсько-турецької війни в битві під Хотином у грудні 1673 року. Мати – Ірина Орлик (з білорусько-українського роду Малаховських), охрестила сина за православним обрядом (батько був католиком). Пилип Степанович навчався у єзуїтському колегіумі у Вільні (Вільнюс), а також у Києво-Могилянській колегії, яку закінчив у 1694 році. Під час навчання проявив талант ораторства і поезії, цікавився філософією і літературою. З 1668 року Пилип Орлик обіймає посаду кафедрального писаря київської митрополії, 1700 року – старший канцелярист у генеральній військовій канцелярії, 1706 – генеральний писар Війська Запорізького.
Гетьман Іван Мазепа та Пилип Орлик були однодумцями. Гетьман розумів, що в особі Орлика має не тільки освіченого генерального писаря, а й надійного помічника.
Після подій шведсько-російської війни 1708–1709 років, Полтавської битви, нещасливої для Мазепи, весь табір прихильників гетьмана Мазепи опиняється на території Туреччини в Бендерах. Тут після смерті Івана Мазепи постає питання про вибір нового гетьмана. 1710 року під час Козацької ради гетьманом було обрано Пилипа Орлика. При обранні гетьманом в квітні 1710 року Пилип Орлик складає «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорізького», які пізніше дістали назву Конституція Пилипа Орлика – одна з перших конституцій Європи. «Пакти і Конституція прав і вольностей запорозького війська» – унікальний документ по розробленості нових національно-державних пріоритетів та демократичної форми влади, регламентації устрою України. Конституцією Пилип Орлик зобов'язувався обмежити гетьманські прерогативи, зменшити соціальну експлуатацію, зберегти особливий статус запорожців і боротися за політичне й церковне відокремлення України від Росії у випадку, якщо він здобуде владу в Україні. Пилип Орлик залишив по собі багату політичну спадщину, а також сина, що підхопив естафету самостійницьких змагань батька.
Так сталося, що Пилип Орлик помер 24 травня (ці дані не є точними) 1742 році далеко від України – в Ясах у Молдовії (нині Молдова). Мудрий державний діяч, дипломат і воїн, творець першої української конституції провів залишок життя в такій жорстокій убогості, позбавлений оточення своєї родини, що молдавський господар був змушений поховати його за власний кошт.
Він був останнім гетьманом, який залишився нескореним у своєму палкому бажанні утвердити самостійну Українську державу, зобов'язувався обмежити гетьманські прерогативи, зменшити соціальну експлуатацію, зберегти особливий статус запорожців і боротися за політичне й церковне відокремлення України від Росії.
Пророче сьогодні звучать слова Пилипа Орлика «Ми не можемо незворушно дивитися на страждання нашої милої Вітчизни, бачити порушення її прав за скількома пунктами. Ми не будемо діяти керуючись почуттям помсти, а навпаки – згідно зі справедливістю та правом, що дозволяє кожному боронити свою власну справу та свою власну мету».
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Page updated
Google Sites
Report abuse