Заслужений майстер народної творчості України, народний художник України, лауреат премії імені Катерини Білокур, ініціатор і перший керівник Центру народної творчості «Петриківка», голова обласного осередку Національної спілки художників України Андрій Пікуш народився 29 жовтня 1950 року у славнозвісній Петриківці на Дніпровщині в селянській родині.
Батько майстра – Андрій Дмитрович мав чотирикласну освіту, працював трактористом у колгоспі, був учасником Другої світової війни. Мати Марія Феодосіївна закінчила десять класів петриківської школи, мріяла стати вчителькою, але війна зруйнувала всі плани. Під час окупації селища її, як і багатьох молодих односельців, було примусово відправлено на роботу до Німеччини. Звільнили їх американські вояки після закінчення війни. Марія мала можливість поїхати до Америки чи Канади, їй пропонували, та вона мріяла повернутись додому в Україну. Але швидко дістатися домівки не судилося. Радянська влада з підозрою ставилася до остарбайтерів, багатьом довелось пройти ще й крізь радянські трудові табори.
Основам художньої майстерності навчався у Петриківській дитячій художній школі ім. Тетяни Пати у відомого майстра В. Соколенка. Закінчив Дніпропетровське державне художнє училище за спеціальністю «Образотворче мистецтво і педагогіка».
Дитинство Андрія минуло у мальовничому селі, де жило і творило багато талановитих майстрів, і це стало важливим фактором у відкритті хлопчиком світу мистецтва, виборі майбутнього фаху, формуванні творчої особистості. Він зайнявся малюванням рано, ще у дошкільному віці. Родичі одразу розгледіли у хлопчика здібності до творчості і пророкували йому успішне майбутнє.
Андрій став вихованцем місцевої дитячої художньої школи, де навчався у відомого майстра петриківського розпису Василя Соколенка.
Далі юнак склав іспити і став студентом за спеціальністю «Малярство та педагогіка» Дніпропетровського державного художнього училища ім. Вучетича (1965-1969) (нині Дніпропетровський фаховий мистецько-художній коледж культури). Студентські роки – це завжди пізнання чогось нового для себе, здобуття фахових знань, сесійні хвилювання, переборювання труднощів, а ще – молодість, радість спілкування, захоплення, мрії на подальші успіхи й амбітні проєкти.
Трудову діяльність в галузі петриківського розпису розпочав на фабриці художніх виробів «Дружба» в 1971 р. З 1972 р. творчу працю поєднує з педагогічною діяльністю, працює з творчою молоддю в рамках організованого ним постійного творчого семінару.
Андрій Пікуш брав участь у численних всеукраїнських і закордонних виставках. З 1991 р. Андрій Пікуш – незмінний керівник Центру народного мистецтва «Петриківка», яке в складних для галузі економічних умовах, коли в осередку зупинилися підприємства народних промислів, зберіг та згуртував творчий актив Петриківки. Протягом двадцяти років обирається головою правління та на громадських засадах виконує обов'язки художнього керівника. Колектив, що об'єднує близько 40 майстрів є провідним в регіоні та Україні підприємством народного художнього розпису.
Поєднуючи творчу працю з педагогічною діяльністю з виховання майбутньої зміни осередку, запровадив навчання петриківського розпису у середній школі, з метою професійної орієнтації учнів 9-10 класів. Створив програму та методику навчання.
Неодноразово представляв народне мистецтво петриківського розпису на міжнародних виставках: – Всесвітня виставка «Людина та світ», ЕКСПО – 83, м. Монреаль, Канада; – виставка петриківського розпису у Польщі (Варшава, Гданськ, Сопот); – у Канаді (Вінніпег, Саскатун); – у США (Чикаго, Філадельфія). Твори майстра входять до колекції музеїв міст: Дніпра, Запоріжжя, Харкова, Миколаєва, Переяслава – Хмельницького, Полтави, Канева, Києва, Львова (Україна); Саскатуні, Едмонтону, Торонто (Канада); Чикаго, Філадельфії, (США).
Мистецтвознавці зазначають, що малюнок Андрія Пікуша відрізняє вишуканість, витонченість, чарівність, делікатність. Особливо майстра приваблював розпис на деревині, бо він прихильник первісної школи петриківського декоративного розпису, де дерево було основним матеріалом для творчості. Його букети, ягоди, птахи яскраво квітнули на дерев’яних баклагах, штофах, мисках, тарелях, вазах, але зрілий Пікуш витіснив малюнок на посуді на другий план, бо домінувати має сам посуд.
Андрій Пікуш відкрив для петриківського розпису невідомі раніше техніки та матеріали, зокрема – кераміку і гутне кольорове скло, відродив стародавній звичай запорозьких козаків розписувати побутовий повсякденний посуд.
Новою віхою у кар'єрі майстра стало обрання його 2017 року очільником Дніпропетровської обласної організації Спілки художників України. На цій посаді він перебуває донині. Сьогодні обласний осередок художників об’єднує близько 150 талановитих митців із міст Дніпра, Кам’янського, Нікополя та селища Петриківки. Творче середовище в усі часи було різноманітним і не простим: люди мистецтва – яскраві, емоційні, непересічні особистості, але водночас чутливі, часом зі складними характерами. Кожному потрібно приділити увагу, знайти потрібні слова, переконати, підтримати, допомогти словом і ділом. Особливо зараз, під час жорстокої війни. Андрій Андрійович намагається все встигати, і багато що йому вдається.
У сучасних умовах А. А. Пікуш продовжує активну творчу працю, здійснюючи перехід на нові, перспективні для петриківського розпису, матеріали (художнє скло, кераміка, текстиль), бере активну участь у виставках, створив ряд оригінальних розписів архітектурних об'єктів.
Твори митця є у колекціях музеїв України та світу.
Інформацію підготовлено на основі відкритих інтернет-джерел
Оновлено: жовтень, 2025