2 лютого  народився Євген Павлович Гребінка 

У 1834 році він переїжджає до Петербурга, де знайомиться з діячами культури, відвідує літературні салони й влаштовує такі вечори у себе вдома. Романтичні вірші поета відразу набули неабиякого розголосу. Його поетична мініатюра ‒ «Українська мелодія» («Ні, мамо, не можна нелюба любить») стала українською народною піснею.

Славу йому як байкареві принесли «Малороссийские приказки», що зʼявились окремими виданнями у Петербурзі в 1834 і 1836 рр. У найкращих своїх байках – «Ведмежий суд», «Рибалка», «Ячмінь», «Віл» Євген Гребінка правдиво відтворював тяжку долю людини-трудівника, шахрайство судових чиновників, хижацтво повітової адміністрації. Розвинувши у своїх байках народні та сатиричні традиції, Євген Гребінка підніс байку до нового, вищого рівня, що мало велике значення для розвитку української літератури. Вся його літературна спадщина увійшла в скарбницю вітчизняної культури.

У червні 1835 року Іван Сошенко познайомив Гребінку з Тарасом Шевченком.  Євген Гребінка відіграв велику роль в житті та творчому становленні Тараса Шевченка. Він брав безпосередню участь у викупі його з кріпацької неволі. 1840 року Євген Гребінка допоміг Т. Г. Шевченкові у виданні «Кобзаря». Письменник заохочував Шевченка до поетичної творчості, обіцяючи видати вірші.

Популярність Євгену Гребінці як прозаїку принесла збірка «Рассказы пирятинца» (1837) та інші ранні твори, написані переважно в романтичному дусі за фольклорними мотивами ‒ українськими народними легендами, казками, переказами.

Євген Гребінка служив у Комісії духовних училищ при Синоді, з 1838 року і до смерті викладав словесність, часом також і природознавство, у Дворянському полку, 2-му кадетському корпусі та в інших військово-навчальних закладах.

У 1841 р., за сприянням Євгена Павловича виходить альманах «Ластівка», на сторінках якого були опубліковані твори Шевченка, Котляревського, Квітки-Основ'яненка, Боровиковського, Забіли та інших авторів, добірка українських народних пісень і приказок. Тут були вміщені два напівбелетристичних нариси Євгена Гребінки ‒ передмова «Так собі до земляків» і післямова «До зобачення».

У 1843 році Гребінка відвідав Україну, був у Харкові.  Разом з Шевченком побував у маєтку Тетяни Волховської в селі Мойсівка. Того ж року в журналі «Отечественные записки» надруковано роман «Чайковський» з епіграфами, взятими із Шевченкових творів.

Євгену Гребінці належить також кілька українських ліричних поезій, що виникли на грунті народної творчості: «Човен», «Українська мелодія», «Заквітчалася дівчина...», «Маруся». Особливе місце в художньому доробку Євгена Гребінки українською мовою посідають байки.

Поетичний доробок Євгена Гребінки російською мовою значно ширший за обсягом і тематикою, ніж українською. Його російські вірші переважно романтичні («Печаль», «Скала» та інші). Мали популярність свого часу романс Євгена Гребінки «Черные очи» («Очи черные, очи страстные..»), вірш «Почтальон», «Песня» («Молода еще девица я была...») та інші. Чимало його поезій були переспівами українських народних пісень. Історичному минулому України присвячені вірші «Курган», «Ніжин-озеро», «Украинский бард» і поема «Богдан» (1843), написані на основі народних переказів.

У 1847 році Євген Павлович відкрив своїм коштом у селі Рудці Лубенського повіту на Полтавщині парафіяльне училище для селянських дітей.

В останні роки життя письменник почав готувати до видання зібрання своїх творів у восьми томах. У 1847 році з’явились друком перші чотири томи, в 1848 році – ще чотири. Але повністю здійснити свій задум письменникові не вдалося.

15 грудня 1848 року у Петербурзі після тяжкої тривалої хвороби (туберкульозу) Євген Гребінка помер. Тіло його було перевезено в Україну і поховано в Мар’янівці поблизу рідного хутора.

На честь Євгена Гребінки на початку ХХ століття названі місто й станція у Полтавській області. У Києві, Полтаві, Гребінці, Мар'янівці та інших населених пунктах України вулиці мають  ім'я Євгена Гребінки.

У Києві відкрито меморіальну дошку на будинку колишнього готелю, де зупинявся письменник. Діють кімнати-музеї Євгена Гребінки в будинках культури міста Гребінка та селі Мар'янівка.

1987 року на честь 175-ліття письменника споруджено й урочисто відкрито пам'ятник у місті Гребінка. До 200-річчя від дня народження, у 2012 році, Національний банк України випустив в обіг ювілейну срібну монету.

У 2017 році створена та діє громадська організація «Нащадки духовної спадщини Євгена Гребінки». З 2017 року на батьківщині письменника (с. Мар'янівка та м. Гребінка) проводиться Міжнародний фестиваль культури «Гребінчині вечорниці». Гребінчині вечорниці (засновник та художній керівник – Микола Рудаков).

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Оновлено: лютий, 2025