10 грудня ‒ Міжнародний день захисту прав людини

Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Міжнародна кампанія «16 днів проти насильства». Дати початку та завершення кампанії вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок і дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною незалежно від її статі є порушенням її прав.

Завершує цю кампанію Міжнародний день прав людини, що відзначається 10 грудня за пропозицією Генеральної асамблеї ООН, знаменуючи річницю ухвалення Асамблеєю Загальної декларації прав людини в 1948 році.

У цьому документі задекларовано наступні принципи: рівність людей: усі люди народжуються вільними та рівними в правах, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії тощо; право кожного на життя, свободу та особисту недоторканність; заборона рабства работоргівлі; заборона катувань та жорстокого поводження; право кожного на правосуб’єктність; рівність усіх перед законом; право на звернення до суду; заборона самовільних арештів; презумпція невинності та заборона зворотної сили карного закону; право на свободу пересувань та вибір місця мешкання; право на громадянство; право на шлюб; право володіти майном; право на свободу переконань; право на мирні збори; право на участь в управлінні громадськими та державними справами; право на працю тощо.

Загальна декларація прав людини спонукала людство до розробки та укладення численних конвенцій, декларацій та протоколів з прав і людини: в 1948 р. було ухвалено Конвенцію про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, в 1949 р. ‒ Женевські конвенції про захист прав людини під час збройних конфліктів, у 1950 р. ‒ Європейську Конвенцію захисту прав людини та основних свобод, у 1959 р. – Декларацію прав дитини, в 1966 р. ‒ пакти про права людини тощо. Також було створено різноманітні установи та посади для більш об’єктивного дотримання державами прав людини ‒ Комісія ООН з прав людини та Уповноважений з прав людини.

Україна як держава-член Ради Європи 17 липня 1997 року ратифікувала Конвенцію про захист прав людини й основоположних свобод, яка спрямована на захист широкого спектра громадянських та політичних прав, та запровадила ефективний механізм забезпечення права особи на індивідуальне звернення за захистом порушених прав до Європейського суду з прав людини.

Спираючись на міжнародно-правові стандарти, проголошені в Декларації, у 1996 році Верховна Рада України прийняла Конституцію України, в якій зазначено, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Починаючи з 2014 року Україна продовжує стикатися з особливою жорстокістю та неповагою до прав людини, а також неповагою та міжнародно-правових актів у зв'язку з окупацією російською федерацією території Автономної Республіки Крим, агресією на сході України. Це потребує постійної уваги за дотриманням прав людини в цих умовах як з боку України, так і міжнародних інституцій.

12 травня 2022 року Рада ООН з прав людини ухвалила Резолюцію щодо погіршення ситуації з правами людини в Україні внаслідок російської агресії. Резолюція наголошує на твердій прихильності суверенітету, незалежності та територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів та вимагає від російської федерації негайно припинити воєнні дії на території нашої держави.

9 грудня 2022 року згідно з Указом Президента в Україні встановлено День прав людини, який відзначається щороку 10 грудня «з метою утвердження і забезпечення прав і свобод людини, що є головним обов'язком держави, посилення консолідації українського суспільства, підтримуючи рішення Генеральної Асамблеї ООН про відзначення 10 грудня на честь ухвалення Загальної декларації прав людини Дня прав людини».

Повномасштабне вторгнення рф в Україну змінило життя України та українців. Серед масових порушень прав людини, найнезахищенішим виявилось право на життя, закріплене статтею 3 Загальної декларації прав людини: «Кожна людина має право на життя, на свободу і на особисту недоторканність». Численні злочини росії в Україні свідчать про те, що окупант абсолютно ігнорує будь-які міжнародні норми та нехтує правами людини. Російська армія безжально знищує Україну, руйнує міста… Вбивства й тілесні ушкодження, викрадення людей на захоплених територіях і примусове вивезення, катування та нелюдське поводження, зґвалтування та інші форми насильства – є прямим порушенням як права на життя, так і прав на гідність та недоторканність. Сьогодні актуальність і важливість права на життя людини, його реалізація і захист є очевидними, адже без такого фундаментального права всі інші права перестають мати будь-яке значення. Віримо, що Україна вистоїть та переможе! Все буде Україна!!!

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел