11 січня народився Олександр Якович Усиков

Олександр Якович займався розробкою магнетронних генераторів дециметрових хвиль, пошуком способів модуляції, застосуванням цих генераторів у радіозв'язку та радіолокації. Спільно зі співробітниками Лабораторії електромагнітних коливань вчений  розробляв магнетрони дециметрового діапазону з багатосегментним анодом, які генерували рекордні на той час потужності від 30 до 100 Вт в безперервному режимі. У 1933-1936 рр. вперше помітив явище переривчастої генерації в магнетронах та застосував його для створення потужних імпульсних магнетронних генераторів.

З 1936 по 1941 рр. Олександр Якович Усиков керував роботами зі створення генераторної частини радіолокаційної установки дециметрового діапазону для виявлення літаків. Під керівництвом Усикова створено перші макети станцій гарматних наведень, а також була створена перша у світовій практиці трикоординатна радіолокаційна установка «Зеніт» потужністю 1 кВт. Це була перша у світовій практиці трикоординатна радіолокаційна установка.

У 1944-1945 рр. Олександр Усиков створив прилад радіолокаційного принципу дії для дистанційного визначення високовольтних ліній електропередач на великих відстанях, а у 1946 р. – і на підземних силових кабелях. Бувши простими за конструкцією, ці прилади забезпечували точність дослідження ліній електропередач. Прилади широко використовувались при швидкій дії й були надійними у визначенні місця пошкодження у силових підземних кабелях, відновленні повітряних і підземних електричних мереж, зруйнованих під час війни у Харкові та інших містах. З 1945 по 1955 рр. Олександр Усиков – завідувач радіофізичного відділу Харківського фізико-технічного інституту, створеного за його ініціативою.

З 1955-1973 рр. Олександр Усиков директор Інституту радіофізики та електроніки АН УРСР у Харкові. До середини 1950-х років у радіофізиці й радіотехніці був освоєний трисантиметровий діапазон. На порядок денний постало завдання освоєння міліметрового діапазону. Під це завдання й створювали в 1955 р. Інститут радіофізики та електроніки АН УРСР. Інтенсивна робота над цим завданням в інституті розпочалася одразу в трьох напрямках: малопотужні високостабільні генератори, середньої потужності з електронною перебудовою частоти в широкому діапазоні й потужні імпульсні генератори. Так з'явилися клістрони міліметрового діапазону, клінотрон і знамениті «трутнівські магнетрони», які працювали в «харківському режимі», а також спеціальні вимірювальні прилади міліметрового діапазону. Але в Інституті розвивали й багато інших напрямків: біофізика, квантова електроніка, фізика холодної плазми, цифрова обробка зображень, дослідження з акустики музичних інструментів.

Академік НАН України О. Я. Усиков став першим головою Харківського наукового центру АН УРСР (нині ‒ Північно-Східний науковий центр НАН України та МОН України), очолював Центр до 1978 року, а керований ним Інститут радіофізики та електроніки був визначений як базова установа Центру.

Помер 6 листопада 1995 року. Ім'я вченого присвоєно Інституту радіофізики та електроніки НАН України. У січні 2004 р. на будівлі Інституту відкрито меморіальну дошку, присвячену пам'яті академіка О. Я. Усикова. 21 листопада 2019 року на факультеті радіофізики, біомедичної електроніки та комп'ютерних систем ХНУ імені В. Н. Каразіна відбулося відкриття пам'ятної дошки IEEE Milestone (Institute of Electrical and Electronics Engineers) на знак вшанування радіолокатора «Зеніт» та його творців вчених-радіофізиків Харківщини ‒ Слуцкіна А. О., Усикова О. Я. та Брауде С. Я.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Оновлено: січень, 2025