11 травня ‒ заснування Українського Наукового Товариства (УНТ)

Весь доробок секцій УНТ надалі був розвинений Академією наук. Головним підсумком діяльності УНТ стало формування національних спільнот вчених, які зосередили свої зусилля на проведенні досліджень у галузі українознавства.

З УНТ пов'язане становлення національної вищої школи. Чимало членів УНТ очолили інші наукові установи чи стали професорами вишів.

Товариство мало секції: історичну, філологічну, природничо-технічну; медичну і статистичну комісії. У 1918 організовано секцію права, у 1920 р. археологічну секцію.

Розв'язання проблем національно-культурного відродження спонукало до реформ у системі освіти, які обговорювалися у створеній в УНТ педагогічній секції.

Головними друкованими органами УНТ стали «Записки Українського наукового товариства в Києві» (вийшло 18 томів), часопис «Україна» (1914 і 1917 рр.), наукові збірники секцій.

1918 р. постала Українська академія наук щодо діяльності УНТ. Українське наукове товариство діяло паралельно з нею, виникли певні тертя, пов’язані з формуванням в УАН жорсткої управлінської вертикалі, що суперечило Статутові УНТ як самоврядного об'єднання, до якого входили інші самоврядні організації. 1921 р. була створена Всеукраїнська академія наук, до складу якої адміністративним рішенням було включено  секції УНТ, котрі спочатку працювали автономно, а потім перетворилися на секції відповідних відділів ВУАН.

Значення діяльності УНТ важко переоцінити. Товариство постало й діяло в часи піднесення національної свідомості українців і сприяло розвиткові української наукової думки та поширенню наукових праць українською мовою. Праця його засновників та членства – вияв правдивого подвижництва заради майбутнього своєї країни.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Оновлено: травень, 2025