16 лютого народився Семен Степанович Гулак-Артемовський  

З 1838 р. С. Гулак-Артемовський співає у придворній капелі. Успіхи юного українця були разючі. На одній з вечірок на квартирі композитора приймається рішення відправити Семена Гулака-Артемовського на навчання до Італії. Навесні 1839 р. О. Даргомижський, М. Глінка, П. Степанов, В. Волконський влаштували благодійний концерт на користь С. Гулака-Артемовського. На зібрані кошти він поїхав для навчання у Флоренції та Парижі. Дебют Семена Гулака-Артемовського на сцені Флорентійського оперного театру відбувся у 1841 р. Співак блискуче виконав партії в операх «Лючія ді Ламмермур» Доніцетті та «Беатріче ді Тенда» в Берліні.

У творчому доробку співака було понад 50 оперних партій: Невідомий («Аскольдова могила» О. Верстовського), Мамай («Куликовська битва» А. Рубінштейна), Клод Фролло («Есмеральда» О. Даргомижського), «Любовний напій» Г. Доніцетті, граф ді Луна («Трубадур» Дж. Верді), Фігаро («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Оберон («Вільний стрілець» К. Вебера) та інші.

Широку популярність Семену Гулаку-Артемовському, як композиторові, принесла опера «Запорожець за Дунаєм», датована 1862 роком, яка стала українською музичною класикою. Прем'єра опери відбулася 14 квітня 1863 року на сцені Маріїнського театру. Семен Гулак-Артемовський був не лише її першим постановником, а й виконавцем партії Карася. Через рік, 6 жовтня 1864 року, вистава пройшла у Великому театрі Москви. Царська цензура після Емського циркуляра забороняла постановку опери на сцені впродовж 20 років. 11 червня 1884 року оперу знову було поставлено Марком Кропивницьким в трупі Михайла Старицького за участі Марії Заньковецької та Марії Садовської-Барілотті.

Окреме місце у творчій спадщині Семена Гулака-Артемовського посідають українські пісні, зокрема «Стоїть явір над водою» (присвячена Тарасу Шевченкові, з яким автор товаришував з 1838 року), «Спать мені не хочеться», «Ой на горі та й женці жнуть» ‒ рапсодія зі збірки із семи пісень під загальною назвою «Українська свадьба».

Помер Семен Степанович Гулак-Артемовський 17 квітня 1873 р. від запалення легенів. На надгробку викарбувані слова: «Композитор, певец, автор оперы «Запорожец за Дунаем».

У 1986 р. Черкаському музичному училищу присвоєно ім'я видатного українського співака і композитора С. Гулака-Артемовського. У місті Городище споруджено пам'ятник, ім'я уславленого земляка носить районний Палац культури, дитяча школа мистецтв та вулиця, на якій він народився. Про життя і діяльність відомого композитора і співака, а також інших представників роду Гулака-Артемовського розповідає експозиція музею С. Гулака-Артемовського, який функціонує в місті.

На честь вшанування памʼяті Семена Степановича Гулака-Артемовського 15 лютого 2013 року Національний банк України випустив срібну ювілейну монету, присвячену 200-річчю від дня народження митця. У лютому 2013 року з нагоди святкування 200-ї річниці від дня народження С. С. Гулака-Артемовського, Городищенському ЗЗСО № 1 було присвоєно його ім'я.

У місті Городище, що на Черкащині, знаходиться музей С. С. Гулака-Артемовського. Його ім'ям названі вулиця, Палац культури та дитяча школа мистецтв.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Оновлено: лютий, 2025