Український композитор, диригент, педагог, культурно-громадський діяч Георгій Іларіонович Майборода народився 1 грудня 1913 р. в с. Пелехівщина на Полтавщині. Музикальні здібності виявилися у хлопчика досить рано, бо вдома часто звучала музика, лунали пісні. Батьки композитора заохочували своїх дітей також до гри на музичних інструментах.
Після закінчення школи Георгій Майборода навчався в Індустріальному технікумі у м. Кременчук. Любов до співу привела юнака до самодіяльного хору, активізувала інтерес до поглибленого вивчення музики. Саме тоді, у першій половині 30-х років, з'явилися перші вокальні композиції Георгія Майбороди.
У 1935 р. Георгій Майборода вступив до Київського музичного училища, а через рік став студентом Київської консерваторії по класу композиції професора Л. Ревуцького. В студентські роки створює симфонічні поеми «Лілея», «Каменярі» («Лілея» одразу вийшла на «велику сцену», привернула увагу знавців і поціновувачів).
У воєнні 1941-1945 pp. служив у лавах Радянської армії. Навчання у консерваторії продовжив одразу ж після демобілізації. У 1949 р. композитор заявив про себе талановитою «Гуцульською рапсодією» для симфонічного оркестру. Твір, побудований на карпатському фольклорі, викликав інтерес серед слухачів.
1950-1960 роки принесли композиторові значні успіхи. Георгій Майборода написав ще цілу низку творів, які стали вагомим внеском в українську музичну культуру, коли формувалися різні типи опери та солоспіву, оновлювалася їх тематика, виразові засоби. Опера «Милана», зокрема, додала в українську професійну музику багатство карпатського фольклору, сприяла формуванню нового типу лірики в романсах та оперній мелодиці, цікавим пошукам у галузі оркестрового письма.
Поряд з плідною композиторською діяльністю Георгій Майборода викладав у Київській консерваторії (1952-1958), а також працював у керівних органах Спілки композиторів СРСР і Спілки композиторів України (її голова ‒ у 1967-1968 pp.), виступав із музично-критичними статтями у пресі. За творчі досягнення відзначений званням народного артиста СРСР (з 1960), лауреата Державної премії України ім. Т. Шевченка (1963).
Георгій Іларіонович став визнаним автором великих симфонічних творів (чотирьох симфоній, концертів для скрипки, для голосу з оркестром тощо), чотирьох опер – «Милана», «Арсенал», «Тарас Шевченко», «Ярослав Мудрий», до того ж дві останні написав на власні лібрето.
Музика Георгія Майбороди звучала і за кордоном. З незмінним успіхом у всіх концертах виконувалася «Гуцульська рапсодія»: цю ефектну оркестрову п’єсу знали далеко за межами України. Вона була обов’язковим твором на конкурсі диригентів 1986 року в німецькому місті Йені. У Філадельфії, Торонто й Вашингтоні ставили «Ярослава Мудрого».
Помер 6 грудня 1992 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел