Український композитор, диригент, педагог, культурно-громадський діяч Георгій Іларіонович Майборода народився 1 грудня 1913 р. в с. Пелехівщина на Полтавщині. Він був старшим братом не менш відомого композитора Платона Майбороди. Музикальні здібності виявилися у хлопчика досить рано, бо вдома часто звучала музика, лунали пісні. Батьки композитора заохочували своїх дітей також до гри на музичних інструментах.
Після закінчення школи Георгій Майборода навчався в Індустріальному технікумі у м. Кременчук. Любов до співу привела юнака до самодіяльного хору, активізувала інтерес до поглибленого вивчення музики. Саме тоді, у першій половині 30-х років, зʼявилися перші вокальні композиції Георгія Майбороди.
У 1935 р. Георгій Майборода вступив до Київського музичного училища, а через рік став студентом Київської консерваторії по класу композиції професора Л. Ревуцького. В студентські роки створює симфонічні поеми «Лілея», «Каменярі» («Лілея» одразу вийшла на «велику сцену», привернула увагу знавців і поціновувачів).
У воєнні 1941-1945 pp. служив у лавах Радянської армії. Навчання у консерваторії продовжив одразу ж після демобілізації. У 1949 р. композитор заявив про себе талановитою «Гуцульською рапсодією» для симфонічного оркестру. Твір, побудований на карпатському фольклорі, викликав інтерес серед слухачів.
1950-1960 роки принесли композиторові значні успіхи. Георгій Майборода написав ще цілу низку творів, які стали вагомим внеском в українську музичну культуру, коли формувалися різні типи опери та солоспіву, оновлювалася їх тематика, виразові засоби. Опера «Милана», зокрема, додала в українську професійну музику багатство карпатського фольклору, сприяла формуванню нового типу лірики в романсах та оперній мелодиці, цікавим пошукам у галузі оркестрового письма.
Поряд з плідною композиторською діяльністю Георгій Майборода викладав у Київській консерваторії (1952-1958), а також працював у керівних органах Спілки композиторів СРСР і Спілки композиторів України (її голова ‒ у 1967-1968 pp.), виступав із музично-критичними статтями у пресі. За творчі досягнення відзначений званням народного артиста СРСР (з 1960), лауреата Державної премії України ім. Т. Шевченка (1963).
Музика Георгія Майбороди звучала і за кордоном. Композитор створив концерти для скрипки та голосу з оркестром, симфонічні варіації для віолончелі з оркестром та «Гуцульську рапсодію», яка з незмінним успіхом виконувалася у всіх концертах. Вона була обов’язковим твором на конкурсі диригентів 1986 року в німецькому місті Єні.
Георгій Іларіонович став визнаним автором чотирьох опер – «Милана», «Арсенал», «Тарас Шевченко», «Ярослав Мудрий», до того ж дві останні написав на власні лібрето. У Філадельфії, Торонто й Вашингтоні ставили «Ярослава Мудрого».
У 1960 році отримав звання народний артист СРСР. Георгій Майборода ‒ лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1963 р.).
Помер 6 грудня 1992 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.
Інформацію підготовлено на основі відкритих інтернет-джерел
Оновлено: листопад, 2025