«У творчості я послуговуюся власною аксіомою, що література – це… осмислення буття в різних її проявах…» Марія Матіос
Українська письменниця, публіцистка, громадська та політична діячка Марія Василівна Матіос народилася 19 грудня 1959 року в с. Розтоки Чернівецької області. Поетичній мові навчалася з малих років у своїх предків. Бабуся Марії розмовляла афоризмами, за що її називали Соломоном. Прадід був письменником. Перші вірші надрукувала у 15 років.
У 1982 році закінчила філологічний факультет Чернівецького державного університету, відділення української мови та літератури. Працювала бібліотекаркою університетської бібліотеки. Протягом близько 10 років займалась журналістикою, із них 8 років була редактором газети на машинобудівному заводі в Чернівцях.
Марію Василівну можна зарахувати до поетів – «вісімдесятників», адже у 1982 році світ побачив першу її поетичну збірку «З трави і листя». . З 1986 року Марія Матіос входить до Національної спілки письменників України.
У 1992 році письменниця дебютувала у журналі «Київ», опублікувавши новелу «Юр’яна і Довгопол».
Була заступницею голови Чернівецької обласної організації Спілки письменників України, відповідальною секретаркою науково-літературного «Буковинського журналу». Працювала помічницею секретаря РНБО України. З 2003 року ‒ заступниця голови Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Сюжети своїх книг Марія Василівна черпає з унікального досвіду власної родини, коріння якої сягає кінця 18 століття. Творчості Марії Матіос притаманне використання фольклору, народної мови, еротизм, трагічність історії й сьогодення.
Має неофіційний титул «найпліднішої письменниці України». Марію Матіос називають першою гранд-дамою української сучасної літератури, вона упродовж багатьох років входить до списку 100 найвпливовіших жінок-сучасниць.
2008 року Марія Матіос нагороджена званням «Заслужена працівниця культури України»
Марія Матіос є авторкою збірок: Вогонь живиці» (1986), «Сад нетерпіння» (1994), «Десять дек морозної води» (1995), «На Миколая» (1995), «Жіночий аркан» (2001) и «Жіночий аркан у саду нетерпіння» (2007), «Mr.&Ms.U in country UA, або Містер і місіс Ю в країні укрів» (2006), (2006), «Nacjia» (польською мові, 2006 «Москалиця; Мама Мариця ‒ дружина Христофора Колумба» (2008), «Кулінарні фіґлі» (2009), «Чотири пори життя» (2009), «Вирвані сторінки з автобіографії» (2010), «Армагедон уже відбувся» (2011), Вибране (2011), «Черевички Божої матері» (2013), «Приватний щоденник. Майдан. Війна...» (2015), «Букова земля» (2019) та інші.
Роман письменниці «Москалиця; Мама Мариця ‒ дружина Христофора Колумба» став переможцем конкурсу «Книжка року 2008» в номінації «Красне письменство ‒ Сучасна українська проза» та у 2009 році отримав державну нагороду – диплом першого ступеня в номінації «Бестселер» на V Київському міжнародному книжковому ярмарку.
У 2020 році вийшов друком наймасштабніший її роман-панорама «Букова земля», у якому вона описує історію землі буків – Буковини впродовж 225 років.
Книга «Солодка Даруся» (2004) визнана найкращою книгою першого 15-річчя Незалежності, яка найбільше вплинула на українців, а також вона увійшла в десятку знакових книг для 30-річчя української Незалежності. Марія Матіос є лауреаткою Національної премії України імені Тараса Шевченка (2005) за роман «Солодка Даруся».
Найбільшу популярність здобули її книги: «Життя коротке» (2001), «Нація» (2001, 2002), «Фуршет від Марії Матіос» (2002), «Щоденник страченої» (2007), «Майже ніколи не навпаки» (2007), «Кулінарні фіглі» (2009), «Чотири пори життя» (2009), «Вирвані сторінки з автобіографії» (2010), «Букова земля» (2019), «Черевички божої матері» (2021), «Мами» (2023), «Жінці можна довіряти» (2024).
У 2023 році у видавництві «А-ба-ба-га-ла-ма-га» вийшла друком книжка Марії Матіос «Мами». У новому творі письменниця розповідає історії п’яти жінок: кожна втратила єдиного сина і переживає страшне горе по-своєму. Ця драматична книга розказує не лише про трагедію, але й про джерело сил, які дозволяють її пережити.
В кожній поезії центральним образом постає жінка, яка шукає просте жіноче щастя – родину, добробут в сімʼї, коханого чоловіка. Інтимна лірика Марії Матіос – це терпко-солодка «суміш» з присмаком оскоми – виплекана любов'ю, вишукана й неперевершена. Її поезія сповнена жіночої пристрасті й жаги до життя. Палке слово поетеси «розфарбовує» полум’яними фарбами чорно-білу хроніку сьогоднішніх подій, безпосередньою учасницею яких вона є. І в цьому контрасті – вся вона.
Її книги світові критики назвали «ударом і викликом» сучасності. Твори письменниці перекладені сербською, румунською, російською, польською, хорватською, білоруською, азербайджанською, японською, китайською, єврейською мовами. Друкувалися у Канаді, США, Китаї, Хорватії, Росії, Сербії.
«Класична українська жінка. Прима сучасної вітчизняної літератури. Найбільш плідна письменниця» ‒ так кажуть про Марію Матіос її читачі та літературознавці
За значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм Марія Василівна Матіос нагороджена орденом княгині Ольги III ст.
Сьогодні Марія Василівна живе і працює в Києві. І, звичайно, пише – поповнюючи новими високохудожніми творами літературні надбання України.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел