Видатний вчений в області сільськогосподарських тварин і технологій виготовлення кормів Григорій Олександрович Богданов народився 6 березня 1930 року в селі Свистунівка Сватівського району Ворошиловградської (нині Луганської) області. Після закінчення семирічки навчався Григорій Олександрович (1944-1947 рр.) у Куп’янській фельдшерсько-акушерській школі. Після закінчення фельдшерсько-акушерської школи ‒ завідувач пункту санітарної освіти при Сватівському районному відділі охорони здоров'я Ворошиловградської області (1947-1948 роки).
У 1948 році вступає до Харківського зоотехнічного інституту, який закінчив з відзнакою у 1952 році. Після закінчення інституту успішно працював старшим зоотехніком Валківського держплемрозплідника великої рогатої худоби Харківської області; старшим зоотехніком Марківського районного відділу сільського господарства Ворошиловградської області (1952-1953 роки).
У 1956 році Григорій Олександрович Богданов закінчив аспірантуру відомого на той час Всесоюзного НДІ гібридизації та акліматизації тварин «Асканія-Нова» ім. акад. М.Ф. Іванова. Успішно захистивши у цьому ж році кандидатську дисертацію на тему «Влияние микроэлементов (кобальта, меди и марганца) на рост, развитие и обмен веществ у телят красной степной породы», Григорій Олександрович усе своє подальше життя пов’язує з вирішенням проблем живлення сільськогосподарських тварин і птахів.
У цьому ж році (1956) він приходить на наукову роботу до УНДІТ Лісостепу і Полісся, де за тринадцять років долає шлях від молодшого наукового співробітника до заступника директора інституту з наукової роботи.
У Донському сільськогосподарському інституті він захистив докторську дисертацію на тему «Обмін речовин та продуктивність свиней у зв'язку з рівнем та якістю протеїну в раціонах» (1969 р.).
У 40 років Григорія Олександровича призначають ректором Харківського зооветеринарного інституту. Обіймає цю посаду з 1970-1973 роки. «Залізна дисципліна і досконалий порядок» – так характеризували ці роки співробітники інституту. Сам надзвичайно працездатний Григорій Олександрович любив і підтримував людей, які сумлінно працювали, і не терпів поруч із собою ледарів. Ця людина була надзвичайно цілеспрямована й наполеглива.
Григорій Олександрович дуже багато зробив для зміцнення матеріальної бази: розгорнув будівництво і здав в експлуатацію два будинки для співробітників інституту, був прокладений асфальт до залізничної платформи «Лозовеньки», реконструйоване електрозабезпечення, водогін, проведена газова магістраль «Харків-інститутське містечко», побудовані магазин, біостанція, морфологічний корпус клініки.
«Літаючий сенатор» ‒ так називали свого ректора студента, бо він багато їздив і літав, «вибиваючи» обладнання для інституту: сучасний доїльний зал, в якому представлені усі, що є у виробництві, доїльні апарати; лабораторне обладнання, привезене на міжнародну виставку із Польщі та Чехословаччини; добрива і самоскиди для дослідних господарств; спортивне обладнання для стадіону; сучасна література для бібліотеки.
Він знаходив час для студентів і аспірантів, допомагав їм морально, а часто і матеріально. Скільки годин було в його добі? Адже рано втративши дружину Григорій Олександрович сам виховував двох дітей.
У 1973 році він знову повертається до УНДІТ Лісостепу і Полісся – вже як його директор.
Українську Ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарську академію. Григорій Олександрович очолив у 1976 році. Його прихід на посаду ректора суттєво позначився на вирішенні багатьох проблем закладу вищої освіти, зокрема було закладено підвалини його розбудови. Тут особливо яскраво проявився його талант як керівника й менеджера. Поряд із розвитком нових наукових напрямів у дослідженнях він з великим ентузіазмом і високим професіоналізмом взявся за розвиток матеріальної бази академії.
У 1979-1987 рр. Григорій Олександрович, як Голова президії Південного відділення ВАСГНІЛ, очолював сільськогосподарську науку, одночасно виконуючи обов’язки заступника Голови Держагропрому УРСР. Потому він виконує обов’язки першого заступника Голови президії Південного відділення ВАСГНІЛ. У 1990 році Григорій Олександрович знову повернувся до Української Ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарської академії і дев'ять років поспіль очолював кафедру технології виробництва молока та яловичини. З 1999 року – в апараті Української академії аграрних наук, де й працював до останніх днів життя.
Наукові інтереси вченого були різнобічними й широкими. Поряд із вивченням проблем живлення сільськогосподарських тварин і птахів, багато часу й уваги він віддає оцінюванню ситуації та вирішенню питань зменшення надходження радіонуклідів у продукцію тваринництва у регіонах, що постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи (він був одним із розробників концепції ведення тут тваринництва). За комплексні дослідження і створення системи моніторингу та заходів з профілактики радіоактивного забруднення продуктів тваринництва Григорія Олександровича у 2004 році було нагороджено званням Лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки.
Г.О. Богданов залишив багату наукову спадщину – понад 500 наукових праць, з яких більше як 20 підручників, монографій, довідників. Завдячуючи його зусиллям було перекладено і надруковано в Україні ряд кращих світових підручників з питань живлення і технології ведення тваринництва. Він був членом редколегій багатьох фахових видань. Багато сили і енергії віддавав підготовці і вихованню наукових кадрів, як для України, так і для закордоння: він підготував більше як 50 кандидатів та докторів наук.
Помер Григорій Олександрович Богданов 30 травня 2009 року в Києві.
Як сказав В. Л. Комаров (видатний ботанік, географ) «Наука йде вперед, видозмінює, конкретизує і розвиває все, що зроблено її корифеями, Тільки таке безсмертя і судилося великим вченим» – ці слова й про Григорія Олександровича Богданова.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Створено: березень, 2025