12 листопада народився Микола Федорович Сингаївський

У 1958 році побачила світ перша збірка для дітей «Жива криничка». Схвальним словом про неї відгукнувся Михайло Стельмах.

Потім були видані й полюбилися дітям такі збірки поезій: «Метелик у портфелі» (1967), «Перепілка щастя носить» (1968), «Мій календар» (1969), «Журавлине літо» (1970), «Сонце для всіх» (1975), «Березничка» (1972), «Ми – громадяни» (1976), «Я вже виросла» (1978), «Стежка до криниці» (1980), «Тепла земля» (1982), «Краплі зорі» (1989) та ін.

Микола Сингаївський – автор збірок поезій та прози для дорослих: «Гроно» (1962), «Мої сторони світу» (1963), «Моя радіостанція» (1964), «З березнем по землі» (1968), «Архіпелаги» (1968), «Спадщина» (1977), «Заповітний хліб» (1982), «Синові в дорогу» (1982), «Лоза і камінь» (1983), «Родове дерево» (1988), «Листи до жайворонків» (1996), «Ластівка над Сеною» (2002), «Стремена» (2006), «Іскоротенська райдуга» (2009) та ін. Окремі цикли його поезій перекладались багатьма мовами, серед яких польська, угорська, чеська, іспанська, німецька мови.

Пісня заволоділа душею поета з дитинства, з юнацьких літ. Як зізнався сам Микола Федорович, він завжди мріяв сам створити пісню. Понад пʼять сотень пісень написав поет, багато яких на слуху в шанувальників мистецтва. Це «Безсмертник», «Полісяночка», «В краю дитинства», «Сонце в долонях», «Волошкове поле», «Поле моє, ти, поле», «Україно, зоре моя» та інші. Та найперша поміж них – «Чорнобривці». Вже кілька поколінь українців співають її, бо в ній звучать найпотаємніші почуття кожної людини – любов до матері, до краси рідного краю. Одразу після війни кожна хата в рідному селі Миколи Сингаївського, Шатрищах, була обсіяна чорнобривцями. Їх спочатку сіяли, а потім вони, десятки різновидів і кольорів, цвіли до пізньої осені, сохли й самі собою насівалися з року в рік. Село потопало ніби в чорнобривцевому раю. Багато мелодій, написаних композиторами на вірші М. Сингаївського, знайшли дорогу до людських сердець. Одна зі збірок поета має назву «Я родом із пісні» – свідчення любові автора до цього жанру.

Крім написання власних поетичних творів М. Сингаївський займався перекладацькою діяльністю. Його поетичні переклади з точністю передають художню образність, метафоричність, ритмомелодику оригіналу, зберігаючи при цьому природність звучання українського слова. У 2012 р. вийшла авторська антологія «Доля у спадок», до якої увійшли вибрані поетичні переклади з різних літератур світу.

Микола Сингаївський – автор багатьох публіцистичних статей, нарисів, літературних і мистецьких портретів. Його газетні статті, дорожні нотатки допомагають глибше проникнути в сутність суспільних явищ, охопити ритм й обʼємність життя.

Микола Сингаївський лауреат літературних премій імені Лесі Українки, Миколи Трублаїні й багатьох інших. Був нагороджений найвищою нагородою СНД – ордена «Співдружності». Поет багато років опікувався Всеукраїнським літературно-мистецьким святом «Просто на Покрову», був головою оргкомітету літературної премії імені Василя Юхимовича, віцепрезидентом Української асоціації письменників художньо-соціальної літератури. Микола Сингаївський помер 22 лютого 2013 р. у віці 77 років після тривалої хвороби. 

Вшанування памʼяті видатного українського поета, прозаїка та публіциста Миколи Сингаївського відбувається через різноманітні заходи, які підкреслюють його значний внесок в українську культуру. Основні напрямки вшанування включають:

на будівлях, повʼязаних із життям та діяльністю Миколи Сингаївського (наприклад, у його рідному місті Коростені), встановлюються меморіальні дошки;

Український фонд культури заснував Міжнародну літературно-мистецьку премію імені Миколи Сингаївського;

22 червня 2023 року у місті Ірпінь вулицю Ново-Оскольську перейменували на вулицю Миколи Сингаївського;

створюються та підтримуються вебсторінки, присвячені його творчості, наприклад, у бібліотечних системах та на літературних порталах.

Ці заходи допомагають зберегти памʼять про Миколу Сингаївського та передати його літературну спадщину наступним поколінням українців.

Інформацію підготовлено на основі відкритих інтернет-джерел

Перевірено: листопад, 2025