21 березня ‒ Всесвітній день лісів (International Day of Forests)

Наша планета являє собою єдиний організм, у якому, як і в людському організмі, абсолютно немає нічого зайвого, і кожен його елемент важливий, гармонійно підтримує та наповнює життям і своїм неповторним різноманіттям усе навколо. Ліси називають «легенями планети». Вони поглинають вуглекислий газ і виділяють кисень. Ліс – середовище існування приблизно 3/4 усіх видів рослин, тварин і грибів, що є на нашій планеті.

Ліс є частиною культурно-історичного середовища, під впливом якого формуються культура і звичаї цілих народів, ліс – джерело роботи та матеріального добробуту значної частини населення. Ліс забезпечує деревиною і продуктами її переробки, харчовими та лікарськими ресурсами та іншими матеріальними цінностями. З метою інформування людства щодо лісових багатств та їхнього розумного використання Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй у 1971 році ухвалила щороку 21 березня відзначати Всесвітній день лісу. Проблема збереження лісу та його багатств стоїть сьогодні в ряду найважливіших екологічних завдань для всіх країн світу.

В останні роки тенденції, пов'язані зі зменшенням лісів на Землі, викликають тривогу не тільки в екологів, але й у всієї міжнародної спільноти. У зв'язку з цим, основним завданням Всесвітнього дня лісу є привернення уваги жителів планети до проблеми збереження лісів, інформування про значущість лісових екосистем, їх дійсному стані, основні заходи їх захисту та відновлення.

Через російську агресію в Україні майже 3 мільйони гектарів лісу, тобто майже третина всіх лісів країни, пошкоджена. Окрім того, 500 тисяч гектарів наразі окуповані, або знаходяться в зоні бойових дій.

Масоване застосування артилерії та ударної авіації по військових та інфраструктурних об’єктах в лісах і поблизу них спричиняє лісові пожежі, які в посушливих умовах можуть знищити тисячі гектарів лісу. Порахувати всю площу лісів, які були заміновані, наразі неможливо.

Водночас ґрунти та ґрунтові й підземні води забруднюються великими кількостями токсичних металів та інших хімічних сполук – продуктів детонації боєприпасів, вплив яких на лісові екосистеми хоч і не такий сильний, як від ударних хвиль вибухів, але буде тривати десятки років. Серед найбільше постраждалих регіонів: Чернігівщина, Сумщина, Луганщина, Київщина, Житомирщина та Харківщина.

Підготовлено за матеріалами з відкритих інтернет-джерел.

Пропонуємо переглянути віртуальну виставку «Фундатори лісівничих наук», присвячену показу вкладу до скарбниці лісівничих знань двох видатних учених Г. М. Висоцького та С. Погребняка.