Embedded Files
Видатний вчений, доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, Заслужений працівник науки та техніки України, заслужений професор Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна Ілля Іванович Залюбовський народився 15 червня 1929 р. у с. Бутенки Кобеляцького району Полтавської області. У 1954 р. закінчив Харківський державний університет ім. О. М. Горького (тепер ХНУ ім. В. Н. Каразіна) за спеціальністю «Фізика».
З 53 років загального стажу 50 років працював в колективі рідного університету. З 1967 р. обіймав посаду проректора з наукової роботи. У 1967 р. співробітниками кафедри експериментальної ядерної фізики під керівництвом І. І. Залюбовського було відкрито явище радіовипромінювання широких атмосферних злив космічних променів. Цикл робіт відзначений Державною премією УРСР.
Вченому-фізику І. І. Залюбовському, одному з перших у світі, вдалося розв'язати задачу стосовно вимірювання статистичних електромагнітних моментів атомних ядер. За цикл робіт «Визначення структури атомних ядер за допомогою магнітних моментів вибудованих атомів» у 1983 р. вчений був нагороджений премією АН України ім. К. Д. Синельникова; у 1999 р. ‒ Державною премією України в галузі науки та техніки.
Під керівництвом І. І. Залюбовського в Харківському університеті створено потужну експериментальну базу для розв'язання фундаментальних задач радіаційної фізики твердого тіла, радіаційного матеріалознавства, біофізики та медицини, радіаційних випробувань та розробки нових технологій. І. І.Залюбовський викладав в ХНУ ім. В. Н. Каразіна, а також в університетах інших країн.
На основі його лекцій написано підручники «Ядерна фізика» (1991 р.), «Ядерна спектроскопія» (1980 р.). Він ‒ автор понад 350 наукових робіт, 5 монографій і 2-х підручників для студентів фізичних спеціальностей університетів.
Ілля Іванович обіймав посади голови експертної ради природничих наук при Міністерстві освіти і науки України; був членом Комітету з державних премій України в галузі науки і техніки та наукової ради НАН України з ядерної фізики та фізики високих енергій; головним редактором журналу «Ядра, частицы, поля», членом редколегії «Української фізичного журналу».
І. І. Залюбовський нагороджений: двома орденами Трудового Червоного Прапора (1976 р., 1986 р.), орденом «За заслуги» III та II ступенів (1998 р., 2004 р.). Вчений лауреат премій імені К. С. Синельникова (1983 р.), імені Ярослава Мудрого (1994 р.), двох Державних премій України в галузі науки та техніки (1971 р., 1999 р.).
Звання «Почесний громадянин м. Харкова» І. І. Залюбовському було присвоєно у 2006 році за особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, розвиток Харкова.
Помер 21 лютого 2013 року.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Оновлено: червень, 2025
Page updated
Google Sites
Report abuse