30 грудня народився Святослав Ярославович Гординський

У цей час Гординський плідно працює в царині літературної критики: відгукується на книжки М. Хвильового, М. Зерова, О. Ольжича, Є. Маланюка, Л. Мосендза, О. Теліги, О. Липи, О. Влизька та інших. Виступає митець і як автор багатьох екслібрисів, здійснює художнє оформлення ряду видань, зокрема, «Книги Лева» Б. І. Антонича.

Саме завдяки редактору Святославу Гординському під час Другої світової війни побачило світ чимало творів Т. Осьмачки, І. Багряного, С. Любченка, що в цей час приїжджали до Львова.

Як поет Святослав Гординський дебютував збіркою «Барви і лінії» (1933). Згодом вийшли друком у Львові книжки поезій «Буруни» (1936), «Слова на каменях» (1937), «Вітер над полями» (1938), поема «Сновидів» (1938), «Легенди гір», «Сім літ» (1939), «Сурми днів», «Перший вал» (1941; обидві збірки під псевдонімом Юрій Буревій), «Вибрані поезії» (1944) та інші.

На початку Другої світової війни Святослав Гординський виїхав зі Львова до Кракова. 1944 року емігрував до Мюнхена. Заснував Спілку праці українських образотворчих митців. Оселившись від 1947 р. у США, створив Об'єднання Митців Українців в Америці, організував грандіозну виставку українських митців та видав каталог, який досить довго залишався єдиним енциклопедичним довідником про життя і творчість майже 400 митців-українців.

У роки еміграції Святослав Гординський активно працював над художніми перекладами. Ще в Україні 1936 року він здійснив свою художню інтерпретацію давньослов'янського епосу «Слово про Ігорів полк», переклав також поему К. Рилєєва «Войнаровський». У 1961 в Нью-Йорку Святослав Гординський видав антологію перекладів «Поети Заходу. 60 перекладів з поезії латинської, італійської, французької, англійської, американської, німецької, польської», де запропонував українському читачеві власну художню версію творів Овідія, Горація, В. Гюго, Ш. Бодлера, Г. Аполлінера, Е. Верхарна, Дж. Байрона, Й. В. Гете, Ф. Шіллера, Р. Рільке, Ю. Словацького та ін.

Так само ґрунтовно Святослав Гординський працював і в галузі літературознавства та мистецтвознавства. Малював пейзажі («Ранок», «Гірський пейзаж», «Над Дніпром»), побутові сцени та народний одяг («Стара гуцулка», «Козак Мамай», «Гуцульське весілля», «Сільська дівчина»), плакати; розписав багато храмів у Європі та Америці.

Його дослідження «Микола Глущенко» (1934), «Тарас Шевченко – маляр» (1942), «Introduction to Archipenko: Fifty Creative Years, 1908–1959» («Вступ до Архипенка: П’ятдесят творчих років, 1908–1959», Нью-Йорк, 1960), «Українська ікона 12–18 ст.» (1973, укр. та англ. мовами;) тощо стали помітним  внеском в українське мистецтвознавство.

Помер Святослав Гординський 20 травня 1993 р. у Вероні (штат Нью-Джерсі, США) на вісімдесят сьомому році життя серед погожого травневого дня раптово, просто неба. Завершив свій земний шлях поет, який оспівував українські та європейські міста, їхню рукотворну красу і сам оздобив п'ятдесят храмів у дванадцяти країнах світу.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел