24 грудня ‒ День працівників архівних установ

Архівна спадщина суверенної України являє собою сукупність сотень тисяч фондів, що зберігаються в системі архівів по всій території країни.

Щороку 24 грудня відзначається День працівників архівних установ України згідно з Указом Президента від 30 жовтня 1998 № 1200/98 «Про День працівників архівних установ». У цей день вшановують фахівців, які дбайливо зберігають сторінки тисячолітньої писемної історії українського народу.

Перший державний орган управління архівною справою в Україні був створений під час Центральної Ради. У вересні 1917 року у складі Департаменту мистецтв Генерального секретарства освіти Української Центральної Ради (з 9 січня 1918 року – Народного міністерства освіти УНР) було організовано Бібліотечно-архівний відділ, який до квітня 1918 року очолював історик, архівіст Олександр Грушевський. 

Головне архівне управління при Раді Міністрів УРСР працювало з 1974 по 1991 рр. З отриманням Україною незалежності змінилася назва та його організаційно-правовий статус. З грудня 1999 року ‒ це Державний комітет архівів України. У 2010 році Указом Президента України Державний комітет архівів України був реорганізований у Державну архівну службу України.

Державна архівна служба України провадить активну міжнародну діяльність, бере участь у міжнародних професійних форумах, має двосторонні міжнародні угоди з архівними службами та національними архівами Австрії, Азербайджану, Бельгії, Болгарії, Вірменії, Греції, Грузії, Естонії, Ізраїлю, Ірану, Казахстану, Кіпру, Киргизії, Китаю, Куби, Латвії, Литви, Македонії, Молдови, Німеччини, Об’єднаних Арабських Еміратів, Польщі, Португалії, Румунії, Сербії, Словенії, США, Туреччини, Угорщини, Узбекистану, Фінляндії, Хорватія, Чехії, Чорногорії.

У 2020 році поновлено співпрацю з американськими партнерами та підписано Меморандум про співробітництво між Державною архівною службою України та корпорацією FamilySearch International (США).

Сучасні архіви це колосальний інформаційний ресурс, який має неоціненне історичне, наукове і культурне значення. Забезпечення всебічного доступу до архівних документів через різні канали комунікації, як онлайн, так і офлайн, є одним із пріоритетів діяльності українських архівістів та наближає їхню роботу до європейських і світових стандартів відкритості, прозорості та доступності.

В умовах реформ і децентралізації влади роль архівістів набула особливого значення, адже сьогодні надзвичайно важливо зібрати й зберегти для майбутніх поколінь кожен цінний документ, що засвідчує епоху змін, розвиток територіальних громад і трансформацію українського суспільства.

Сьогодні робота українських архівістів набула особливого значення. В умовах повномасштабного вторгнення вони стали захисниками нашої ідентичності. Вивезення фондів із небезпечних зон, переховування цінних манускриптів та фіксація воєнних злочинів сьогодення для майбутніх трибуналів ‒ це щоденний подвиг, який часто залишається «за кадром».

З початку повномасштабної війни світ став свідком тисяч відео- та аудіозаписів про те, що відбувається в різних куточках України. Щоб ці матеріали могли бути використані проти агресора в кримінальних судах, журналістських розслідуваннях, наукових та мистецьких роботах, необхідно їх фахово збирати та зберігати. Після початку повномасштабного російського вторгнення команда ГО «Докудейз» створила «Архів війни» https://ukrainewararchive.org/  для фіксації матеріалів про події російсько-української війни.  Міністерство закордонних справ України разом із партнерами створили онлайн-архів російських воєнних злочинів. Зібрані на ньому докази розповідають світові правду про звірства російської армії в Україні. Сайт занурює відвідувачів в жахливу атмосферу війни, в якій українці змушені жити зараз: звуки повітряних сирен, винищувачів та ракетних ударів, жахливі свідчення людей, які вижили.

Бібліотечні фахівці книгозбірні протягом всієї страшної війни не сидять, склавши руки. Наукова бібліотека ДБТУ долучилася до спільного архівування документів про Війну в Україні 2022 року, ініційоване Українською бібліотечною асоціацією. Для створення загального архіву документів у майбутню Національну цифрову бібліотеку України. Протягом 2025 року Гончар А.В., бібліотекарка ІІ категорії Наукової бібліотеки, систематично додавала до архіву фото і відеоматеріали з фіксацією руйнувань, які розміщувались для зберігання в окремих теках, створених на Google Drive. За 2025 р. до архіву додано всього 2418 файлів матеріалів з фейсбук-сторінки Верховної Ради України. Тематика охоплює матеріали, присвячені державній політиці, доказам російської агресії та українського спротиву, волонтерському руху, міжнародній підтримці України, культурі під час війни. На 01.01.2026 р. до архіву додано всього 35470 файлів (2025 р. ‒ 2418, 2024 р. – 7612, 2023 р. – 16254, 2022 р. – 9186). 

Нині ці документи стали основою проєкту «Цифровий архів документів про російсько- українську війну» (http://digitalarchivewar.korolenko.kharkov.com/ ).

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну мільйони людей стали потерпілими та свідками численних воєнних злочинів. Кожен відзнятий кадр, відео, голосове повідомлення ‒ це частина нової історії України. За допомогою найпростіших засобів документування ці злочини можна зафіксувати, зберегти та використати для того, щоб покарати винних. Разом до ПЕРЕМОГИ!

Інформацію підготовлено на основі відкритих інтернет-джерел

Оновлено: грудень, 2025