2 січня народилася Віра Вовк
Українська поетеса, літературознавиця, перекладачка Віра Остапівна Вовк народилася 2 січня 1926 року в родині лікаря й археологині. Виростала на Гуцульщині в містечку Кути. Навчалася в гімназії у Львові, потім у середній дівочій школі ім. Клари Шуман у Дрездені.
В еміграції з 1945 року (Німеччина, Бразилія). Студіювала германістику, музикологію і порівняльне літературознавство у Тюбінгенському університеті.
З 1949 року разом з матір’ю переїхала до Ріо-де-Жанейро, де закінчила університет, стажувалася у Колумбійському (Нью-Йорк) і Мюнхенському університеті. Здобула докторський ступінь з філософії. Професорка німецької літератури в Державному Університеті Ріо-де-Жанейро. З 1957 ‒ завідувачка кафедри германістики цього університету.
Творчий доробок Віри Вовк – широкий і багатогранний. В еміграції (Мюнхен, Ріо-де-Жанейро, Нью-Йорк) і в Україні (Київ) авторка видала чималу кількість книг поезій, прози, театральних п’єс та перекладів (з португальської, німецької, французької мов на українську та з української на португальську і німецьку).
Активно пропагує українську культуру та мову. Виступала з літературними доповідями, лекціями й авторськими вечорами у Нью-Йорку, Вашингтоні, Філадельфії, Клівленді, Чикаго, Детройті, Торонто, Монреалі, Оттаві, Ванкувері, Лондоні, Парижі, Римі, Мадриді, Мюнхені, Буенос-Айресі, Києві, Львові. Вона популяризувала твори Григорія Сковороди, Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Василя Стефаника, Михайла Коцюбинського, Марка Вовчка, поетів Нью-Йоркської групи, Валерія Шевчука, Василя Симоненка, Василя Стуса, Дмитра Павличка та інших українських авторів.
Відзначена Літературними преміями ім. Івана Франка в Чикаго (1957, 1979, 1982) та Києві (1990), премією Благовість (2000). Лауреатка Міжнародної літературної премії ім. Івана Кошелівця (2012). У 2013 році нагороджена премією «Глодоський скарб». У 2014 році стала лауреаткою премії імені Пантелеймона Куліша.
Серед державних нагород Віри Вовк: Орден княгині Ольги III ступеня (2003) та Шевченківська премія у галузі літератури (2008, за книги «Сьома печать» (2005), «Ромен-зілля» (2007), а також переклади української класики та творів сучасної літератури португальською мовою). З грошей Шевченківської премії Віра Вовк обіцяла створити фонд для перекладачів української літератури світовими мовами під назвою Фонд імені Григорія Кочура, але цю обіцянку не змогла стримати оскільки ідея створення фонду вмерла зі смертю Анатоля Перепаді у 2008 році.
Віра Вовк померла 16 липня 2022 року в Ріо-де-Жанейро.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел