1 травня ‒ Свято Весни і Праці та Міжнародний день солідарності трудящих

1 травня – Міжнародний день праці, у народі – Першотравень, сьогодні для більшості українців лише пережиток радянського минулого. Однак, попри популярність такого ставлення до свята, варто знати, що початково його значення було куди глибшим.

Сучасна історія свята свідчить, що 1 травня у 1886 американські робочі організували страйк з вимогою 8-годинного робочого дня, збільшення зарплати та права на створення робітничих організацій. Під час демонстрації відбулися сутички з поліцією, пролилася кров. 4 травня на мітингу протесту вибухнула бомба, загинуло 7 поліцейських і 60 цивільних людей. Організатори мітингу були заарештовані, а потім засуджені. У липні 1889 р. Паризький конгрес II Інтернаціоналу, в пам'ять про виступ чиказьких робітників, вирішив щороку 1 травня проводити демонстрації солідарності.

У липні 1889 року Паризький конгрес II Інтернаціоналу, на згадку про виступ робочих Чикаго, ухвалив рішення про проведення 1 травня щорічних демонстрацій. Вперше день міжнародної солідарності трудящих був відзначений в 1890 році у багатьох країнах Європи та США.

Сьогодні Першотравень святкують у 143 країнах світу. Традиції святкування у різних країнах різняться. Французи святкують 1 травня День конвалій. У англійців цей день асоціюється з Травневим деревом, Зеленим Джеком, Робін Гудом і проводиться як костюмоване народне гуляння, в Іспанії – Зелений Сантьяго, свято закоханих і квітів. У скандинавських країнах у ніч на 1 травня (Вальпургієву ніч) розпалюють багаття, водять хороводи, щоб відігнати тролів та відьом, а сам день називають Днем зозулі. А от у Швейцарії, Чехії, Словаччині, Угорщині перед вікнами дівчат та коханих висаджують травневі дерева.

Другий рік в Україні триває героїчна боротьба українців проти російських загарбників. В контексті цієї війни активізувалися багато рухів декомунізації та дерусифікації. Одне з питань, які зараз активно обговорюють в соцмережах – чи варто святкувати 1 травня.

В Україні вперше день робітничої солідарності відзначили ще у 1890 році у Львові (як тоді казали «Львівську маївку»), а трохи пізніше ‒ в інших великих містах країни. Тобто святкування 1 травня у Львові відбулося за часів Австро-Угорщини, за двадцятиліття до Першої світової. Галичина тоді була центром нафтовидобутку, а робітництво зазнало жорсткої експлуатації, тому і підтримало своє прогресивне свято. Відомо, що на львівській маніфестації того дня були присутні Іван Франко та Михайло Павлик, які брали активну участь у створенні першої української політичної партії – Русько-Української радикальної (РУРП). Тому, як бачимо, елементи святкування Дня праці були й до Радянського Союзу та носили інше забарвлення.

В Україні раніше, у 2017 році, вже були зроблені певні кроки для переосмислення цього свята, а саме, Верховна рада України внесла зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України, відповідно до яких «День міжнародної солідарності трудящих» було перейменовано на «День праці». Були внесені зміни до закону і День міжнародної солідарності трудящих перейменували у День праці. В принципі, його краще актуалізувати до подій «Львівської маївки» 1890 року. На них можна опиратися. Нам потрібно триматися нашої історії.

«Мир. Праця. Травень» – завжди було основним гаслом свята. Але після 2014 року, коли рф вдерлась в Україну, анексувала Крим і окупувала частину Донецької області, слово МИР випало з основного гасла свята.

Сьогодні в Україні 1 Травня відзначається як свято весни і праці. Цей день завжди був вихідним, коли люди їздили відпочивати на природу – своєрідні «майовки». Але за умов воєнного стану, в країні додаткових вихідних на травневі свята не буде та й настрій зовсім не святковий. Наше головне свято, яке ми усі чекаємо це ПЕРЕМОГА над агресором і МИР у нашій країні.

Перше травня ‒ це дуже важливий символ, який єднає нас з усім світом, який нам допомагає подолати ворога. Тому в майбутньому в нашої країни та всього світу ідеї солідарності будуть на першому плані. Сьогодні ми творимо свою Перемогу, а після цього будемо творити нове успішне та щасливе життя, в якому кожен українець матиме право на самореалізацію.

Перемога і Мир – головні слова, які українці бажають почути найскоріше. ТРАВЕНЬ. МИР. ПЕРЕМОГА! Наукова бібліотека ДБТУ вітає зі святом, бажає сонячних днів, мирного неба, родинного затишку, посмішок і натхнення. Бережіть себе та своїх рідних!

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Оновлено: квітень, 2025