Заснуванню цієї дати передувала прийнята 20 грудня 2013 року Генеральною Асамблеєю ООН резолюція «Наука, техніка та інновації в цілях розвитку», в якій проголошувався рівний доступ жінок і дівчат будь-якого віку до досягнень і розвитку науки, техніки і інновацій як запорука забезпечення гендерної рівноправності у цій сфері.
Починаючи з 2016 року, 11 лютого відзначається Міжнародний день жінок і дівчат у науці (International Day of Women and Girls in Science), започаткований за рішенням ООН з метою «досягти повного і рівного доступу жінок і дівчат до науки, а також забезпечити гендерну рівність і розширення прав і можливостей жінок і дівчат» (з Резолюції 70/212 70-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН від 22 грудня 2015 року).
Головною метою Резолюції Генеральної Асамблеї ООН, що проголосила 11 лютого Міжнародним днем жінок і дівчат у науці, стали усунення обмежень і певного історично сформованого гендерного дисбалансу в галузі науки, техніки та інновацій і досягнення якісних змін у процесі залучення найбільш здібних представниць кращої половини людства в науку, створення відповідних умов для їх успішного становлення у науковій діяльності. За даними ЮНЕСКО, жінки та дівчата, як і раніше, в науковому середовищі представлені значно менше, ніж чоловіки: в середньому лише 30% науковців в усьому світі – жінки. Численні дослідження показали, що жінки в областях STEM (наука, технології, інженерія та математика) публікують менше матеріалів, отримують менше грошей за свої дослідження і не досягають у своїй кар'єрі більшого прогресу, ніж чоловіки. Втім, гендерні програми останніх років роблять свою справу: все більше молодих жінок обирають для себе технічні спеціальності та шлях в науці, про розробки жінок-вчених почали розповідати в усьому світі.
Українки успішно представлені в різних галузях наук. Найбільше в галузях: суспільних (65,8%), медичних (65,2%), гуманітарних (60,3%) наук, у технічних науках - 34,1%.
Сила духу, впертість та наполегливість, працьовитість, віра в себе, володіння «мистецтвом маленьких кроків», системна праця, чітке планування, вміння не зважати на думку інших, повага до колег, співпраця і колаборація, захоплення темою досліджень – допомагають жінкам-науковицям долати труднощі та досягати успіху в царині науки!
Наукова бібліотека вітає чарівну частину наукової спільноти ДБТУ! Творчої наснаги вам, професійних успіхів і нових наукових досягнень і відкриттів! Залишайтеся і надалі відданими своїй справі, робіть неймовірні відкриття, знаходьте найкоротші шляхи до світлого майбутнього України, будьте здорові, щасливі й натхненні під мирним небом Батьківщини!
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Оновлено: лютий, 2025
‼ Інтелектуальна скарбничка
🔸 Друга у світі жінка із філдсівською премією за всю історію її існування – українка.
🔸 Киянка Марина В'язовська розвʼязала математичну задачу над якою билися вчені кілька століть. За рішення математичної задачі про упаковку куль у восьмивимірному просторі, киянка отримала одну з найвищих світових нагород у галузі математики – філдсівську медаль (медаль вважається найпрестижнішою відзнакою в математиці та надається молодим математикам, яким менше за сорок років, за значний вклад у науку).
🔸 Варто додати, що раніше було розвʼязано лише задачу про тривимірний простір, рішення займало триста сторінок. Марина зробила це на двадцяти трьох сторінках, і зробила це вражаюче.
🔸 Уявіть собі кулі одного розміру, наприклад, помаранчі, які треба упакувати якомога щільніше в різних вимірах. Таку задачу ще в 17-му столітті сформулював німецький математик Йоганн Кеплер.
🔸 Він же припустив, що для тривимірного простору найкраща упаковка ‒ це викласти кулі пірамідою. Саме так ви бачите на прилавках ринку ті ж помаранчі. Та довести цю теорію вчені змогли лише через 400 років. Рішення розписали на трьохсот сторінках.
🔸 Відкриття ж українки Марини В'язовської, випускниці механіко-математичного факультету КНУ імені Т. Шевченка, вмістилося лише на 21 сторінці. Щоправда, воно стосується вже упакування куль у восьмивимірному просторі. А вже за тиждень після цього винаходу разом з іншими колегами вона знайшла й рішення для 24-х вимірного простору. Візуалізувати упакування шарів у багатовимірному просторі складно, проте це має велике значення для корекції помилок у мобільних телефонах, інтернеті й космічних дослідженнях – впевнені колеги Марини В'язовської, яка, до речі, нині працює в Берліні.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Створено: лютий, 2025