3 лютого народилася Любов Забашта

Любов Забашта ‒ авторка поетичних збірок: «Калиновий кетяг» (1956), «Квіт папороті» (1959), «Берег надії» (1974), «Київська гора» (1982), присвячених праці кораблебудівників, хліборобів, захисникам Вітчизни. Драматичні та ліро-епічні поеми: «Маруся Чурай (Дівчина з легенди)» (1968); «Роксолана (Дівчина з Рогатина)» (1971); «Леся Українка», (1973); «Софія Київська», (1982) відбивають глибокий інтерес поетеси до української історії та культури. У доробку Любові Забашти також роман «Там, за рікою, ‒ молодість» (1970), художньо-документальна повість «Будинок мого дитинства» (1983), дитяча лірика. Її творчості властивий гуманізм, віра у самовідданість і доброту людини. Тарасові Шевченку вона присвятила драматичну поему «Тернова доля», поезії «Землі Бояне славний», «Міцні, як Шевченкове слово», «Шевченко й Олдрідж» (1961) та інші.

Значним є внесок Любові Забашти в українську дитячу літературу, а отже, в українську освіту і виховання. Перша збірка віршів для дітей «Паляниця-білолиця» була опублікована в 1963 році. Пізніше вийшли друком збірки віршів для малят «Коли я виросту», «По гриби», «Пісня зеленого лісу», повість «Будинок мого дитинства» та ін.

Двадцять останніх років свого життя Любов Забашта присвятила увічненню пам'яті та творчої спадщини видатного українського поета, свого чоловіка, Андрія Малишка, з яким прожила у шлюбі 13 років. Вона впорядкувала величезний архів поета (рукописи, спогади, листи, фотографії тощо) і передала його до Центрального державного архіву-музею літератури та мистецтва України (ЦДАМЛМУ). Як член редколегії видавництва «Дніпро» брала активну участь в упорядкуванні та підготовці текстів посмертного 10-томного видання творів Андрія Малишка (1972-1974). У 1974 році на кошти письменниці виготовлений і споруджений пам’ятник А. Малишку на Байковому цвинтарі (скульптор  Г. Кальченко). А пам’ятник поету скульптора М. Лисенка, який влада не дозволила встановити на могилі, був подарований поетесою Обухову і відкритий у 1994 році уже після її смерті. З ініціативи Любові Забашти й за її матеріальної підтримки були створені й обладнані меморіальні кімнати поета при Обухівському краєзнавчому музеї та в ЦДАМЛМУ. Поетеса плідно допомагала в кількарічній праці письменника Анатолія Костенка над біографічною повістю «Андрій Малишко» (Київ, «Молодь», 1981).

Творчий і життєвий шлях поетеси свідчить, що вона щиро й пристрасно любила Україну, була справжньою патріоткою свого народу і яскраво це доводила як у поезіях, так і в житті. Померла Любов Забашта 21 липня 1990 року, похована в Києві.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Оновлено: лютий, 2025