13 квітня народився Іван Петрович Кавалерідзе
Видатний скульптор, кінорежисер, драматург, сценарист, художник кіно, надзвичайно енергійна людина, творча особистість, наділена безліччю талантів, Іван Кавалерідзе народився 14 квітня 1887 року на хуторі Ладанському (тепер село Новопетрівка Сумської області). Походив Іван Петрович з давнього грузинського роду, батько його, Васо Кхварідзе, був переселений російською владою у середині ХIХ століття, після закінчення Кавказької війни, на Полтавщину.
І. П. Кавалерідзе навчався у Київському художньому училищі, Петербурзькій академії мистецтв, а в 1910–1911 роках їде до Парижу студіювати у приватній студії Наума Аронсона. Там він знайомиться з багатьма діячами культури Франції, відвідує майстерню славетного скульптора Огюста Родена.
Після повернення бере участь у конкурсі на найкращий проєкт пам'ятника княгині Ользі в Києві. В 1918 році повертається в Україну. Протягом 1918 ‒ 1928 рр. живе в Ромнах, працює у відділі наросвіти, викладачем малювання в школах, режисером повітового театру. В ці роки створює пам'ятники Т. Шевченку і Героям революції в Ромнах, Григорію Сковороді в Лохвиці, Т. Шевченку в Полтаві та Сумах та ін.
У рідному місті Ромни Кавалерідзе працював у відділі народної освіти, викладав малювання у 6 школах, вів міський драмгурток і був головним режисером Роменського пересувного робітничо-селянського театру (1925-1930), до якого входили 125 осіб: режисери, художники, диригенти, артисти. Також організував товариство охорони пам'ятників давнини, сприяв відкриттю краєзнавчого музею у рідному місті Ромни.
Іван Кавалерідзе створив перші українські кіноопери: «Наталка Полтавка» (1936) та «Запорожець за Дунаєм» (1937).
Як кінорежисер, Кавалерідзе створив лише 9 повнометражних фільмів. Його кінематографічним дебютом став фільм «Злива» 1929 року, який було втрачено при загадкових обставинах. Автор кінострічок: «Злива» (1929), «Перекоп» (1930), «Штурмові ночі» (1931), «Коліївщина» (1933), «Прометей» (1936), «Олекса Довбуш» (1941), «Григорій Сковорода» (1959), «Повія» (1961).
Як драматург був автором п'єс, які йшли у театрах Харкова, Тернополя, Дніпропетровська, Сум та ін.: «Вотанів меч», «Перша борозна», «Перекоп», «Григорій і Параскева».
У 1928 ‒ 1933 рр. працює режисером на Одеській кінофабриці, у 1934 ‒ 1941 рр. ‒ на Київській кіностудії «Українфільм». Протягом 1944 ‒ 1948 рр. Іван Кавалерідзе ‒ старший науковий співробітник відділу монументальної скульптури Академії архітектури УРСР.
Творчість Івана Кавалерідзе як скульптора вирізняється великим жанровим і тематичним розмаїттям. Майстер творив в усіх видах і жанрах скульптури, мистецька спадщина його величезна й нерівноцінна. Він створив скульптури «Григорій Сковорода», «Козак на коні», «Святослав» та ін. У 1949 ‒1962 рр. створює скульптури «Кобзар», «А. Бучма в ролі Задорожного», «М. Кропивницький», «Тарас Шевченко на засланні» та ін. Автор проєктів пам'ятників Лесі Українці, горельєф «Богдан Хмельницький» та ін.
Як скульптор, І. Кавалерідзе працював до 90-річного віку.
Свого часу ЮНЕСКО назвала його «українським Мікеланджело». Іван Кавалерідзе мав довге й напрочуд плідне життя. За 70 років активної творчості він став автором близько двох десятків пам’ятників, сотні станкових робіт, зняв з десяток кінофільмів, написав і поставив стільки ж театральних п'єс, подарував книжку дивовижних спогадів, а при цьому у нього залишилися ще й десятки нереалізованих проєктів.
Помер Іван Кавалерідзе 3 грудня 1978 року в Києві, похований на Байковому кладовищі.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел.