28 травня ‒ Всеукраїнський день краєзнавства

Краєзнавство ‒ це мала географія, неоціненна скарбниця збереження історичного досвіду багатьох поколінь, всього того найкращого, що витримало випробування часом у сфері матеріальної та духовної культури України.

Харків’яни завжди були в авангарді краєзнавчого пошуку. 28 травня 1925 року в місті Харкові розпочалася І Всеукраїнська конференція з краєзнавства, на якій було проголошено створення Українського комітету краєзнавства ‒ першої централізованої державної інституції, що об'єднала дослідників і літописців рідного краю. Однією з беззаперечних заслуг комітету можна вважати початок випуску першого друкованого органу українських краєзнавців ‒ журналу «Краєзнавство» (видавався в Харкові впродовж 1927-1930 рр.).

Національна спілка краєзнавців України започаткувала це свято у 2017 році з метою поглиблення дослідження та популяризації історії, культури, мови, звичаїв і традицій українського народу, репрезентація практичних здобутків у цьому напрямку; залучення до вивчення та пізнання рідного краю широких верств населення; підвищення суспільної уваги до діяльності краєзнавців; поглиблення співпраці з державними органами влади, закладами культури та освіти, науковими установами, громадськими організаціями зацікавленими у розвитку краєзнавства тощо.

Краєзнавство – явище дуже давнє. Першою українською краєзнавчою працею вважають «Повість минулих літ», а її автора – ченця Києво-Печерського монастиря Нестора – першим краєзнавцем. На відміну від багатьох інших країн, в Україні краєзнавство набуло особливого поширення, починаючи з 1960 років. Свідченням цьому є 26-томна «Історія міст і сіл», видана ще в радянський час, та тисячі видань з історії населених пунктів України, що вийшли друком за роки незалежності.

Під час війни, ціною неймовірних зусиль залюблені в рідний край люди рятують найцінніші експонати музеїв та архівні зібрання. Так, в Іванкові на Київщині працівники краєзнавчого музею врятували з приміщення, що палало, картини всесвітньовідомої української художниці Марії Примаченко ‒ уродженки цього краю.

Сьогодні, під час війни, багато краєзнавців пишуть щоденники та хроніки подій, збирають світлини, свідчення очевидців бойових дій та воєнні артефакти. Адже після ПЕРЕМОГИ багатьом з них доведеться взяти участь у написанні правдивої, не спотвореної російськими пропагандистами, історії української незалежності та цієї війни, формувати музейні колекції, проводити екскурсії. Краєзнавцям, військовим, волонтерам та багатьом іншим небайдужим громадянам потрібно буде докласти ще немалих зусиль для того, щоб рф більше ніколи не топтала української землі.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Оновлено: травень, 2025