20 грудня народився Василь Ярославович Сліпак

Артист говорив сімома мовами, виконував мовою оригіналу німецькі, французькі пісні, італійські арії, українську класику, романси та солоспіви. Він мав неймовірну харизму, яскраву зовнішність і був справжньою зіркою європейської сцени понад 20 років, товаришував з зірками та режисерами Голлівуду.

Найулюбленішою партією співака у світовому репертуарі була партія Мефістофеля в опері Ш. Гуно «Фауст». Саме тому з'явився позивний «Міф», з яким Василь Сліпак воював на передовій. Серед української класики улюблена пісня ‒ «Місяць на небі».

Василь Сліпак прожив у Парижі 19 років, але залишився громадянином України. Він не лише підкорював оперні сцени Європи, а й активно підтримував Україну. 

Ще на початку 1990-х, разом із братом Орестом, він долучився до руху «Віра і світло», допомагаючи людям з особливими потребами. Під час Помаранчевої революції 2004 року він брав участь в акціях української діаспори у Франції, а з початком Революції Гідності в 2013 році очолив волонтерський рух у Парижі. Він організовував мітинги на підтримку Майдану, збирав кошти та гуманітарну допомогу, а 12 січня 2014 року провів у Парижі мітинг солідарності з майданівцями.

У травні 2014 року, виступаючи в «Аїді» в Ліонській опері, він вийшов на сцену з українським прапором, демонструючи світу свою позицію.

Разом із колегами-співаками Василь створив асоціацію «Opera friends for children», яка збирала кошти для дітей, постраждалих від війни, та благодійну організацію «Українське братство» для підтримки українських захисників. 

У червні 2016 року він організував відомий Міжнародний марш «Stop Putin War in Ukraine!» у Парижі, в якому взяли участь представники 30 країн. Його діяльність об’єднувала українців діаспори та привертала увагу світу до війни в Україні.

Він любив свою країну і бачив її велике майбутнє: «Україна є сильною завдяки своєму народу. Маємо базуватися в майбутньому саме на людях. «Почути свій народ» – насправді, це і є суть. Наш народ дуже мудрий. Я бачу Україну успішною державою, в тому числі й на європейській арені, якщо ми послухаємо самих себе. Тобто український народ» ‒ говорив співак.

У 2015 році він приєднався до Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор» під позивним «Міф». Василь воював у районі Пісків, Донецького аеропорту та Авдіївки, тричі їздив на фронт. У червні 2016 року він привіз зібрану допомогу на Луганщину і залишився там, плануючи пробути пів року.

29 червня 2016 року Василь Сліпак загинув від кулі снайпера. Йому був 41 рік. Співак похований у рідному Львові на Личаківському цвинтарі.

Посмертно нагороджений орденом «За мужність» І ст. (2016), званням Герой України (2017), орденом «Золота Зірка» (2017), відзнакою ДУК ПС «Бойовий Хрест Корпусу» (2018), відзнакою «Почесний знак Святого Юрія» (2023).

З метою вшанування пам'яті Василя Сліпака створено Міжнародну некомерційну благодійну організацію «Фундація Василя Сліпака». Виконавчий директор ‒ Сліпак Орест Ярославович.

Національний банк України випустив монету на честь Героя України Василя Сліпака. Офіційна дата введення в обіг – 21 червня 2021 року.

На вшанування пам'яті митця селекціонер І. Хорош вивів новий сорт ірисів і назвав «Василь Сліпак».

Василь Сліпак залишив по собі не лише музичну спадщину, а й приклад великої любові до Батьківщини. Тому не дивно, що його життя й досі надихає митців, волонтерів і захисників. Василь Сліпак став символом того, як мистецтво і боротьба за свою країну можуть об’єднатися в ім’я свободи. Як кажуть люди, що знали Сліпака, його життя – це історія про те, як один голос може змінити світ, а одна людина – надихнути націю.

Інформацію підготовлено на основі відкритих інтернет-джерел

Оновлено: грудень, 2025