28 квітня народився Василь Іванович Лопата

Мрія вивчитися на художника почала здійснюватися після закінчення технікуму (1959 р.) з «червоним» дипломом. Мистецьку освіту здобув у Київському державному художньому інституті. Працював у галузі книжкової та станкової графіки.

Створені ним художні образи розкривають історію нації, яка перенесла і великі піднесення, і великі страждання, історію захопливих перемог і нищівних поразок.

Твори художника зберігаються у приватних колекціях і музеях України, Великої Британії, Канади, Росії, Швейцарії, США.

У творчому доробку В. Лопати – близько 700 графічних та малярських робіт. Серед них – понад 65 проілюстрованих книжкових видань, де графічний світ органічно співіснує з літературними персонажами. З найвідоміших – «Українські народні казки», «Слово о полку Ігоревім», «Про славне військо запорозьке низове», «Кобзар» Тараса Шевченка. Малюнками художника оформлені твори Миколи Гоголя, Лесі Українки, Зінаїди Тулуб, Олеся Гончара, Ліни Костенко.

Вагомий внесок Василь Лопата зробив до скарбниці українського книжкового знаку – екслібрису. Майстерно виконані ним художні мініатюри, віддзеркалюють характер книжкової колекції та уподобання її власника.

Як автор дизайнерського оформлення національної валюти України, художник створив ескізи портретів видатних діячів вітчизняної історії, які яскраво передають значущість персоналій, котрі відіграли визначну історичну роль, а майстерно написані орнаменти української гривні підкреслюють її національну приналежність.

З 1971 р. член Національної спілки художників України.

Активно працював над ілюстраціями книг відомих українських літературних класиків, писав картини. Віхою у творчому доробку художника стала серія «Слово о полку Ігоревім», відзначена Дипломом Академії мистецтв СРСР, і була придбана кількома музеями України та Росії. У 1991 році працював над художнім образом української гривні, втілюючи в грошові знаки велику національну ідею. До того часу Василь Лопата уже мав почесне звання «Заслужений художник України», був Лауреатом міжнародної премії з екслібриса (Англія). У 1993 році творчість талановитого художника відзначена головною Державною премією імені Т. Шевченка.

У 1994 році внаслідок хвороби, що загострилася, митець вимушений був вилетіти на постійне проживання до США. Але й там не перестав творити свої шедеври на українську тематику. Чужа країна розбудила потяг до письменництва. Високо оцінена читачами й професійними критиками автобіографічна трилогія: «Десь на дні мого серця» (2001), «Дорогу свою покажи мені, Господи» (2005), «Кажи, як на сповіді» (2011).

Василь Лопата багато подорожував (у деякі країни кілька разів): Польща, Югославія, Індія, Італія, Франція, Канада, США, Іспанія. У цей період формується новий світогляд, у творчості з'являються нові теми: портрети (Київських і Галицьких митрополитів, сучасних видатних діячів), серії «Українські святі» (1993 р.), «Хресний шлях України» (1993 р.), «До життя і воскресіння» (1993 р.), в живописі: «Благовіщення» (1998 р.), «Таємна вечеря» (1998 р.), «Моління про чашу» (1999 р.), «Зречення Петра» (2001 р.). У 1994 році у США пише велику кількість пейзажів рідної Чернігівщини, Полтавщини та Київщини, а ще чужа йому

У 2006 р. В. Лопату прийнято в члени Національної спілки письменників України. Основні галузі, в яких працював В. Лопата – книжкова і станкова графіка, станковий живопис.

Творчість Василя Лопати – це художнє осмислення, насамперед, української історії, а на її тлі – нашого буття, величних діянь свого народу, суспільно значущих та історичних постатей. Непересічний талант художника виявився при ілюструванні української поезії, прози, драматургії, фольклору. Це графічні цикли: «Маруся Чурай» Л. Костенко, «Сон князя Святослава», «Добрий заробок», І. Франка, «Людолови» З. Тулуб, «Прапороносці», «Таврія» О. Гончара, «Полтава» О. Пушкіна, «Тополя», «Мені тринадцятий минало», «Кобзар» Т. Шевченка, «Українські балади», «Українські народні казки», «Українські народні думи», «Слово о полку Ігоревім», «Про славне військо запорозьке низове» А. Кащенка, «Страшна помста» і «Тарас Бульба» М. Гоголя, «Життя і творчість Г. Сковороди», «Про парубка Івана та його вірного друга Коника» С. Богунова та інші. У цих творах Василь Лопата – не лише виконавець ілюстрацій, він – творець. Графічний світ, рухомий його фантазією, самостійно й органічно співіснує з літературним. Його творчість увібрала найсуттєвіше, що є в національному характері.

Василь Лопата був співавтором ескізів гривні. Гроші – це символ держави, поєднання її історії та сучасності. Аверс та реверс банкноти мають бути співзвучні історично, нести певне політичне навантаження. В. Лопата з фотографій історичних людей виконав портрети, які потім були використані на купюрах першого зразка. Також художник підготував пейзажі, орнаменти, які можна побачити на реверсі банкноти.

Гроші не єдина робота митця на державному рівні.

В 1991-1993 рр. В. Лопата оформив загальногромадянський та дипломатичний паспорти України.

В. І. Лопата – заслужений художник України, лауреат Державної (тепер Національної) премії імені Тараса Шевченка (1993), лауреат літературної премії імені Олеся Гончара (2007) та літературно-мистецької премії імені Лесі Українки (2008), лауреат Міжнародної премії з екслібрису (Англія), Премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва (2008) та має багато інших мистецьких відзнак.  

Почесний громадянин міст Вінніпега і Брандона (Канади). Твори Василя Лопати зберігаються у Національному художньому музеї Києва, художніх музеях Чернігова, Полтави, Дніпра, Сум, у бібліотеці Конгресу США у Вашингтоні, в Українському музеї Нью-Йорка, у Музеї Стенфордської єпархії УГКЦ у США, у багатьох музеях інших країн, у приватних збірках Італії, Великобританії, Канади, Росії, Швейцарії, США.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел.