Embedded Files
Бандурист, який багато років грав на Тарасовій горі в Каневі Олексій Сергійович Чуприна народився 14 березня (29 лютого) 1908 р. у багатодітній селянській родині у с. Гарбузині (нині Черкащина). Після закінчення двокласної школи довелося йому йти працювати. У 1926 році на заклик комсомолу поїхав на Кривбас, де працював відбійником.
1927 року у с. Городищі (нині м. Марганець) працював шахтарем, де і познайомився з кобзарем П. У. Качаном, який став його першим вчителем. У 1927 р. перший інструмент подарував йому майстер Микита Косенко. Відтоді бандура стала його постійною супутницею.1935 року розпочалися виступи О. Чуприни на сцені Сочинської філармонії. Продовжував вчитися у бандуриста з м. Туапсе М. Минківського. Працював кухарем в санаторії. Грав на бандурі, виступав на сцені філармонії Сочі. Пізніше був зарахований до її штату на посаду бандуриста-соліста, гастролював містами Північного Кавказу і Чорноморського узбережжя. З 1939 р. працював у Сочинській редакції радіомовлення.
Під час Другої світової війни разом з бандурою долав фронтові дороги від Сталінграда до Відня. Воював у танковій армії. Мав бойові нагороди. Грав і співав бійцям.
Після війни жив і працював у м. Семипалатинську. Його бандуру чули й на алтайських полонинах, і на будовах Красноярської та Братської ГЕС, і в тайзі Сибіру.
З середини 60-х і до кінця життя О. С. Чуприна співав на Тарасовій горі у Каневі на Черкащині. Свої концерти завжди розпочинав піснями на слова Т. Г. Шевченка: «Думи мої, думи мої», «Заповіт», «Тополя» та іншими. Репертуар був різноманітний, здебільшого фольклорного походження.
З українською піснею він об'їздив багато країн світу. О. С. Чуприні було присуджено звання лауреата премії фонду духовного відродження імені митрополита Андрея Шептицького.
У 1991 р. брав участь в історичному поході, присвяченому до 130-ї річниці перевезення тіла Тараса Шевченка з Петербурга до Канева.
Помер 8 травня 1993 року у м. Марганці. Працівники Шевченківського національного заповідника, виконуючи волю покійного, перевезли його тіло до Канева і поховали поряд з Тарасовою горою. У музеї на Тарасовій горі зберігаються дві бандури О. Чуприни, кептарик, касети з голосом кобзаря.
9 березня 2002 року у с. Гарбузині в хатині, де жив кобзар, було урочисто відкрито музей-садибу О. Чуприни.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Оновлено: березень, 2025
Пропонуємо переглянути як грає і співає Олексій Чуприна:
Page updated
Google Sites
Report abuse