9 лютого  народився Гнат Гаврилович Яременко 

У 1895 році, закінчивши Київську школу малювання, Гнат у складі найкращих учнів був рекомендований на навчання до Петербурзької Академії мистецтв. Склавши з успіхом іспити, хлопець був зарахований до навчального закладу лише вільним слухачем, бо не мав загальної освіти. Учителем в Академії у нього був видатний художник В. Маковський.

В академії Гнату Гавриловичу доводилось опанувати не тільки, спеціальні і загальноосвітні дисципліни, а також і закінчувати спеціальні курси, що давали право викладати в школах креслення і малювання.

У 1897 році навчання було перервано за відсутністю коштів. У 1899 році Гнат робить спробу ще раз поступити на навчання, але це йому не вдається. І тільки у грудні 1900 року Рада Академії дозволила йому продовжити здобувати освіту.

Провчився в Петербурзі Гнат Гаврилович до 1904 р. За цей час він багато працював. Так, улітку 1899-1900 рр. Яременко разом з Мурашком та Соколовим розписували церкву під Черніговом у поміщиці Рігельман, а в 1899-1902 рр. – церкву в с. Курінь.

Після закінчення Академії мистецтв Г. Яременко дістав запрошення на роботу в Мінське комерційне училище. Маючи академічну освіту, зробив багато, щоб підняти престиж образотворчого мистецтва. У 1909 р. вже існував створений ним невеличкий краєзнавчий музей. За дев’ять років, які прожив Гнат Гаврилович у білоруському місті, він декілька разів організовував виставки, запрошуючи на них художників з різних міст. На одну з таких виставок митець виставив 36 картин і етюдів. Серед них виділялись «Місячна ніч у Малоросії», «Гречанки», «Кавказ».

У 1913 р. переїхав у Суми, викладав у комерційному училищі. Сатиричними малюнками відгукнувся на революційні події 1905-1907 рр.: «Смерть самодержавству», «Карикатура на царський маніфест», «Барикада в Москві 1905 р.». Багато малював з натури, працював над станковими творами. Яременко вів щоденник, писав вірші.

Постійні нестатки, непосильна праця підірвали здоров'я художника. 8 серпня 1915 року  Гната Гавриловича не стало. Похований Г. Г.  Яременко у селі Бахмачі.

Художник залишив після себе велику спадщину. Із щоденника, який знаходиться в Конотопському краєзнавчому музеї, відомо, що ним було написано 144 роботи, 86 з них ‒ релігійного змісту. Широко відомі такі його картини, як «Автопортрет» (1897-1899рр.), «З життя сходу» (1903 р.), «Портрет дружини» (1912 р.), «Володимирська гірка» (1900), «Смерть самодержавству» (1905 р.), «Село прокинулось» (1905), «Барикади в Москві 1905 року» (1905 р.) та інші.

Роботам талановитого майстра пензля притаманні тонка лірика пейзажу, психологічне проникнення у зміст зображуваного, вільна, розкута манера живопису. Його твори наповнені світлом і повітрям.   Крім високої професійної майстерності, вкладав митець у свої полотна душу і серце.

У 1917 р. після його смерті альбоми з малюнками були виставлені в Бахмацькому волосному ревкомі для загального огляду. У 1974 р. таку виставку вперше влаштував Бахмацький музей.

Картини художника були передані державі. Частину шедеврів нині можна побачити у Чернігівському, Сумському, Одеському, Мінському художніх музеях.

Окрім образотворчого мистецтва, Гнат Гаврилович захоплювався музикою, українськими народними піснями, театром. А ще писав вірші, у яких пригадував своє злиденне життя, несправедливість та мріяв про щасливе майбутнє.

Творчість Гната Яременка є славною сторінкою в історії української культури й, безперечно, хвилює своєю пристрасною любов'ю до людей, волею до життя, оптимістичним світосприйняттям.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел 

Оновлено: лютий, 2025