2 липня народився Володимир Степанович Александров
Один із найвидатніших українських письменників та фольклористів XIX століття Володимир Степанович Александров народився 2 липня 1825 року в селі Бугаївка на Харківщині.
Навчався в Куп'янському духовному училищі, Харківському колегіумі (семінарії) та Харківському університеті. В 29 років став доктором медицини. Однак відсутність коштів на придбання приватної практики спрямувала його на шлях військового медика. Пізніше обіймав посаду харківського міського лікаря. Але знову повернувся в армію, служив старшим лікарем резервного батальйону в Харкові, старшим лікарем Керченського лазарету, дивізійним лікарем у Полтаві та Харкові. Пішов у відставку 1888 року.
Його оселя в Харкові стала своєрідним українським культурним центром, де можна було послухати поезії Павла Грабовського, насолодитися розмовами з Борисом Грінченком, Марком Кропивницьким. Стіни кабінету прикрашали картини українських художників, в родині спілкувалися лише українською. Володимир Степанович чудово декламував вірші і добре співав (ще й акомпанував собі на бандурі). Збирав етнографічний матеріал, опрацьовував фольклорні мелодії.
Вперше виступив з поезіями 1861 року (журнал «Основа»), вірші «Думка» та «Плач дочки по матері». Надрукував низку книжок у Харкові та Полтаві, виступав також у львівських часописах «Зоря», «Світ». Створював п'єси, оперети: «За Немань іду» (1872; доповнена та доопрацьована М. Старицьким) і «Не ходи, Грицю, на вечорниці» (1873), казки: «Коза-Дереза», «Ивашечко», «Чижикове весілля», «Пісня про Гарбуза». Деякі поезії Володимира Александрова стали популярними романсами.
На схилі літ уклав історичну збірку «Гетьманщина» (колекція портретів гетьманів України від Б. Хмельницького до К. Розумовського з біографіями), підготував лібрето опери П. Щуровського «Богдан Хмельницький». Протягом 1886‒1892 років випустив два альманахи «Складка».
Володимир Александров працював також над перекладом біблійних книг ‒ виконав, зокрема, переклади Книги Буття, Виходу та Йова. Деякі з них поширювалися у вигляді літографій, що видавалися у невеликій кількості, а окремі залишились у вигляді рукописів. 1883 року Володимир Александров опублікував у Харкові переклад Псалтиря під назвою «Тихомовні співи на святі мотиви».
Помер 10 січня 1894 року у Харкові.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел