8 липня народився Валентин Лукич Чемерис 

Творчий шлях Валентин Чемерис розпочав як сатирик-гуморист. Перше оповідання «Як я навчився писати гуморески» було надруковано 1959 року в дніпровській газеті «Молодий ленінець». Гумористичні твори автора («Хто на току, а хто на боку», «Урок виховання», «Коли спокушає диявол», «Сватання по телефону», «Гуморески», «Вуса № 3», «Операція «Земфіра», «Царська охота», «Де хазяйнує Валя Чемерис» та інші) публікувалися у журналах «Дніпро», «Вітчизна», «Крокодил», «Перець», «Україна».

Вагоме місце у доробку письменника займає історична тематика, до якої В. Чемерис вперше звернувся в 1960–ті роки. Це романи та повісті: «Ольвія», «Скандал в імператорському сімействі», «Смерть Атея», «Фортеця на Борисфені», «Генерали імперії», «Ордер на любов», «Я любила Шевченка», «Кохання в Україні», «Життя і смерть Володимира Глібовича, князя Переяславського», «Убивство на хуторі біля Диканьки», «Три шаблі над скарбом», «День Ворона».

Перу автора належать фантастичні твори («Білий король детективу», «Три секунди на вибір», «Таємнича пригода на Орілі», «Золотий саркофаг», «Маруся Чурай», «Тайна Агати Крісті») та твори для дітей («Вибори таємного агента», «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання», «Музикальний комар», «Славко», «Три секунди на вибір», «Щоденник щасливої вчительки», «Аравійська пустеля»).

Валентин Чемерис – лауреат численних літературних премій. Його твори перекладено багатьма мовами колишніх республік СРСР, а також німецькою, болгарською, румунською, польською.

Твори письменника і надалі продовжують видаватися, задовольняючи зростаючий інтерес читачів до історії української минувшини.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Створено: липень, 2025