23 вересня народилася Соломія Крушельницька

Народилася Соломія Крушельницька – українська оперна співачка (меццо-сопрано), педагогиня, 23 вересня 1872 року в селі Білявинці (нині – Тернопільська область). За життя вона стала однією з видатних вокалісток світу. Серед її численних нагород та відзнак, зокрема, звання «Вагнерівська примадонна» XX століття. Співати з нею на одній сцені вважали за честь Енріко Карузо, Тітта Руффо, Федір Шаляпін. Італійський композитор Джакомо Пуччіні подарував співачці свій портрет з написом «Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй». Успіхи Соломії на оперних сценах світу були визнанням української музики й мистецтва.

Соломія Крушельницька – співачка світової слави, краса і гордість української музичної культури. Її незрівнянне лірико-драматичне сопрано діапазоном майже в три октави було унікальним явищем в історії світового вокального мистецтва. Вона стала символом української оперної сцени. Її голос полонив шанувальників країн Європи, Південної Америки… З нею залюбки співали уславлені світові співаки: Енріко Карузо, Тітто Руффо, Федір Шаляпін… Її образ став уособленням справжньої жіночої вроди, великого таланту і рідкісної природи голосу. Голосу, що вражав, полонив, бентежив… Один раз почувши, його вже годі було забути. Такою вона була, Соломія Крушельницька. Жінка-муза, жінка-легенда, що залишалася вірною своєму мистецтву. Репертуар Крушельницької завжди включав твори як ліричного, так і драматичного характеру. Характер артистичної діяльності Соломії Крушельницької та навіть її темперамент не вкладалися в рамки традиційного етикету старої мелодрами, тому можна сказати, що її творчість була антитрадиційною, новаторською. Артистка завжди цікавилася проблемами оперного репертуару і охоче виступала в нових операх.

У тридцять років співачка була годувальницею родини і навіть купила рідним будинок у Львові. У 1938 році помирає чоловік Соломії Крушельницької – Чезаре Річчоні. Це була велика втрата для співачки, яка не раз стверджувала, що Чезаре був єдиним коханим чоловіком у її житті. Дітей у подружжя не було, тому аби якось пережити втрату чоловіка, Соломія їде в Галичину – провідати рідних. Разом з родиною її сестри Осипи Бандрівської вона відпочивала у карпатському селі Дубина. Там її застала війна. Після повернення до Львова на співачку чекали прикрі звістки – радянська влада націоналізувала її будинок, залишивши родині Крушельницьких лише одне помешкання. Соломії також заборонили виїзд за межі СРСР. Під час німецької окупації Львова співачка дуже бідувала, тому давала приватні уроки вокалу.

У післявоєнний період Крушельницька почала працювати у Львівській державній консерваторії ім. М. В. Лисенка. Однак її викладацька діяльність, ледь почавшись, мало не завершилася. Під час «чищення кадрів від націоналістичних елементів» їй інкримінували відсутність консерваторського диплома, який пізніше знайшли у фондах міського історичного музею.

Мешкаючи й викладаючи в Радянській Україні, Крушельницька, попри численні звернення, довгий час не могла отримати радянського громадянства, залишаючись підданою Італії. Нарешті, написавши заяву про передачу своєї італійської вілли й усього майна радянській державі, вона стала громадянкою СРСР. Віллу відразу продали, компенсувавши власниці мізерну частину від її вартості.

1951 року Соломії Крушельницькій надано звання Заслуженої діячки мистецтв УРСР, а в жовтні 1952 року вона нарешті отримала звання професорки.

Востаннє співала у Львівській філармонії 1949 року, в 77-річному віці. Мало хто знав, що на той час співачка вже хворіла раком горла.

16 листопада 1952 року перестало битися серце Соломії Крушельницької. Вона похована у Львові на Личаківському цвинтарі.

Геній оперного співу, Соломія Крушельницька, була також неперевершеною камерною співачкою. Вихована на українській народній пісні, вона зробила її невіддільною від своєї особистості. З піснею рідною нерозривно пов’язаний її щирий патріотизм, її незламна вірність Україні.

В Україні відкриті музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у квартирі співачки в м. Львові (1989),  музей Соломії Крушельницької в с. Біла Тернопільської області (1963), кімната-музей в с. Білявинці Чортківського району Тернопільської області.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел