Український поет, драматург Віктор Володимирович Зубар народився 15 серпня 1923 року у селі Пільний Олексинець Хмельницької області.
Віктор Володимирович учасник Другої світової війни. У 1947 році закінчив фельдшерсько-акушерську школу в Івано-Франківську. Працював у селах Західної України, а з 1956 року постійно проживав у селі Витилівка Чернівецької області.
Був активним громадським діячем, виступав на захист української мови й культури, написав багато поетичних творів з патріотичними мотивами. Утискувався владою та органами за націоналізм, піддавався критиці компартійними функціонерами відділення Спілки письменників на Буковині. Була заборона на друк його творів у пресі та у видавництвах. Віктор Зубар був активним громадським діячем, одним із перших просвітян Буковинського краю, відданим українським патріотом.
На всіх життєвих шляхах Віктора Зубара супроводжувала поезія. Перші віршовані спроби автора опубліковані в обласній газеті «Червоний кордон» 1937 року. Йому поталанило – він увійшов у літературу при підтримці Максима Рильського. З часом Максим Тадейович напише вступне слово до його збірки «Пагіння» (1959).
Рильський М. Т. відзначав, що поезія В. Зубара характеризується любов’ю до рідної землі, чудового її куточка Буковини, до людей праці; говорив про обдарованість молодого поета, у котрого є своє світобачення, своя тема і власний голос.
Поезії В. Зубара притаманна жанрова різноманітність – від медитації, елегії, оди, пісні до сатири, балади, легенди… Він є автором багатьох поетичних книг «Синьогори», «Гірський потік», «Листям і росою», «До батька Тараса» та ін.
У 1964 році вийшла у світ драма-феєрія «Вітрова донька», яка була поставлена на сцені Чернівецького музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської. Згодом відомий композитор Юрій Мейтус створив за п'єсою однойменну оперу, яка увійшла до репертуару Одеського театру опери та балету.
Віктор Зубар переклав українською мовою низку поезій Н. Лабіша (Румунія) та Н. Хікмета (Туреччина).
В 1962 році Віктора Володимировича прийняли до Спілки письменників України.
Віктор Володимирович Зубар був делегатом І Конгресу українців в січні 1992 року. Хмельницькому обласному літературному музею поет передав деякі фотодокументальні матеріали, які складають меморіальну фондову колекцію Віктора Зубара.
Віктор Володимирович Зубар помер 3 вересня 1994 року.
Посмертно відзначений Літературною премією імені Дмитра Загула. У 1995 році на знак вшанування творчої та громадської діяльності Віктора Володимировича Зубара Кіцманська районна рада на пропозицію громадськості заснувала літературно-мистецьку премію його імені.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Оновлено: серпень, 2025