24 січня народився Олександр Васильович Ірванець 

Під час навчання в інституті О. Ірванець відвідував семінари з драматургії. Там і отримав уявлення про те, як писати п’єси. Він в драматургії шукає оригінальні форми вираження, пише п’єси для читання.

З початку 2000-х письменник працює в драматургії та прозі. Автор понад двох десятків книг та численних публікацій у часописах і альманахах Європи й Америки.

Автор збірок поезій «Вогнище на дощі» (1987), «“Тінь великого класика” та інші вірші» (1991), «Вірші останнього десятиліття» (2001), роману «Рівне/Ровно (Стіна)» (2002). Його поезії та драматургія були перекладені англійською, німецькою, французькою, польською, шведською, російською, білоруською та хорватською мовами.

П'єси Олександра Ірванця ставилися на сценах Німеччини, Люксембурга, Казахстану. У Польщі була створена радіоп'єса «Recording», а у Кракові вийшла окрема книга його драматургії. Готується до виходу книга прози О. Ірванця «Очамимря».

Перекладає з білоруської, польської та англійської мов. У перекладах Ірванця побачили світ книжки Василя Бикова «Ходільці: оповідання» (2005), Володимира  Орлова «Реквієм для бензопилки» (2005), Януша Гловацького «Четверта сестра».

Лауреат премії Фонду Гелен Щербань-Лапіка (США, 1995), стипендіат Академії Шльосс Солітюд (Німеччина, 1995), стипендіат Вілли «Вальдберта» (Баварія, Німеччина, 2001), стипендіат Фундації «КультурКонтакт» (Австрія, Відень, 2002), член журі театрального фестивалю «Боннер Бієнналє» (з 2000), стипендіат Фулбрайтівської програми (2005‒2006), стипендіат Літературного Колоквіуму міста Берліна (2009), фіналіст літературної нагороди Angelus (2007), стипендіат Gaude Polonia, Міністерства Культури Польщі, (Варшава, лютий-червень 2008), лауреат міської премії імені Уласа Самчука в галузі літератури (Рівне)

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Оновлено: січень, 2025