22 травня народився Марко Лукич Кропивницький

Загалом М. Кропивницький написав понад 40 різножанрових п’єс. Найбільш відомі серед них – «Доки сонце зійде, роса очі виїсть» (1863); «Пошились у дурні» (1875), «Глитай, або ж Павук» (1882), «По ревізії» (1882), «Де зерно, там і полова» (1888), «Олеся» (1891), «Замулені джерела» (1895) тощо.

Професійний акторський дебют М. Л. Кропивницького відбувся 1871 року в ролі Стецька («Сватання на Гончарівці» Квітки-Основ'яненка) в театрі Моркових та Чернишова в Одесі.

У 1881 році М. Кропивницький разом з антрепренером Г. Ашкаренком заснував у Кременчуці першу українську професійну трупу, що швидко здобула популярність в Україні та за її межами й увійшла в історію вітчизняної культури під назвою «театр корифеїв».

З ім'ям Кропивницького пов'язане перше прилюдне виконання присвяченої йому композитором Данилом Крижанівським пісні на слова Т. Г. Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий», це відбулося в Одесі 1892 року на вечорі пам'яті Кобзаря.

Згодом М. Кропивницький виходить з цієї трупи та організовує нову, яка за довгі роки свого існування стала школою для багатьох славетних діячів українського театру. І навіть  сьогодні не сходять зі сцени його класичні драми та комедії: «Дай серцю волю, заведе в неволю», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть» та ін. Актор створив чимало сценічних образів на власному драматургічному матеріалі, а також за творами інших авторів.

Театр Марка Кропивницького зумів стати у ряд кращих національних у Європі. Його колектив з успіхом гастролював Україною, Росією, Австро-Угорщиною, а також давав вистави у Варшаві, Мінську, Вільнюсі та Тбілісі. Зіграв більше як 500 ролей у творах українського, російського й західноєвропейського репертуару. Виступаючи в комедійних, драматичних і трагедійних ролях, Марко Кропивницький створив неперевершені сценічні образи. Створені ним образи Бичка («Глитай, або ж Павук»), Виборного («Наталка-Полтавка» Котляревського), Тараса Бульби («Тарас Бульба» за однойменним твором Гоголя) назавжди ввійшли в історію театру. Розвиваючи щепкінські вимоги до театру, М. Кропивницький заснував реалістичну школу сценічного мистецтва.

Як режисер тяжів до синтезу слова, музики, пісні й танцю, започаткувавши традиції української класичної музично-драматичної вистави. Вперше в українському театрі домігся злагодженого ансамблю вистави. Своєю багатогранною діяльністю виховав ціле покоління українських акторів-професіоналів, за що був визнаний «батьком українського театру». Під керівництвом Кропивницького розпочали артистичну діяльність такі діячі української сцени, як М. Садовський, М. Заньковецька, П. Саксаганський, Ф. Левицький, Г. Затиркевич-Карпинська, І. Мар’яненко та ін.

Багато працював над музичним оформленням вистави. Написав ряд музичних творів, зокрема ліричних пісень. Серед них – «За сонцем хмаронька пливе», «Де ти бродиш, моя доле», «Соловейко».

Марко Лукич Кропивницький своєю багатогранною діяльністю виховав ціле покоління українських акторів-професіоналів. Його чудові акторські дані, які дивували сучасників, доповнювалися прекрасним голосом – високим басом широкого діапазону. Крім того, він знався на музиці та сам писав мелодії до багатьох п'єс, розумівся на образотворчому мистецтві, що дозволяло йому керувати створенням декорацій, був тонким і спостережливим психологом, що постійно проявлялося в його роботі режисера.

Однією з маловідомих сторінок діяльності М. Кропивницького в останні роки життя є організація ним першого на теренах Російської імперії дитячого театру, акторами в якому були самі діти. Під час гастролей 1910 року Марко Кропивницький тяжко захворів та 21 квітня раптово помер у потязі від крововиливу в мозок.

На вшанування пам'яті Марка Лукича Кропивницького 14 липня 2016 р. Верховна Рада України перейменувала місто Кіровоград на Кропивницький.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Оновлено: травень, 2025