25 вересня ‒ Всесвітній день мрії

МРІЯ... Кожна людина має право на мрію, і кожна людина живе нею. Мрії ‒ це те, що робить наше життя яскравим, без них ми не уявляємо свого життя. Саме мрії допомагають нам ставати кращими, досконалішими, наповнюють наші серця надією, вірою в прекрасне, окрилюють нас досягати своєї мети й навіть зробити щось неможливе.

Словник української мови (в 11 т. - 1973. - Т.4. - С. 817) подає три значення цього слова:

1. Те, що створене уявою, фантазією; витвір уяви.

2. Думка про щось бажане, приємне.

3. Про щось нереальне, нездійсненне, недосяжне; фантазія

Слово «мрія» виникло в пошевченківську добу.

Хто придумав мрію?

Раніше побутувала думка, що слово «мрія» вигадала Леся Українка. Згодом, коли уповноважені радянські органи дозволили ширше згадувати ім'я Лесиної матері Олени Пчілки (Ольги Косач), на сторінках спеціалізованих видань з'явилася раніше замовчувана версія, згідно з якою іменник «мрія» вперше вжила саме вона.

Інше популярне припущення – нібито «мрію» в українську мову «впровадив» Михайло Старицький (в листі до Олени Пчілки, яка вподобала цей неологізм і почала його активно використовувати).

А от уперше, згідно з розвідкою Ореста Друля, слово «мрія» з’явилося у друкованому вигляді 11 квітня 1863 року в українському літературному журналі «Вечерниці». І з’явилося воно в листі харківської громади «Письмо з Задніпровської України» («коханим і шановним землякам, панове Галичанам»), що його відправив ще 30 листопада 1862 року «студент Університету Василь Степанович Мова».

Цитуючи «Подражаніє 11 псалму» Тараса Шевченка, харківці пишуть: «І не пуста мрія, а певна, кріпка надія була у його в серці…»

А наприкінці листа (опублікованого в наступному числі через тиждень) слово «мрія» зустрічається вдруге: «Діло наше, як бачите, святе і поважне. Ради його ми занедбали усякі інші мрії і бажання, цураємось усяких демонстрацій проти правительства, усяких політичних витіваннів»…

Ще слово «мрія» вживали у своїх творах І. Нечуй-Левицький, Марко Вовчок, О. Кониський, М. Драгоманов, І. Франко.

Наукова бібліотека ДБТУ познайомить вас хто вжив слово «мрія» вперше, за результатами  Генерального регіонального анотованого корпусу української мови:

Іван Нечуй-Левицький «Причепа», 1869 «Швидко й світло згасло; поснули панни тонким, чуйним сном, а більш того ‒ дрімотою, пополовині з мріями.»;

Марко Вовчок «Маруся», 1870 «...Маруся, в якої кожен звук викликав цілу низку мрій про Чигирин, про пана гетьмана, про нього, вся здригнулася від звуків глухого, дужого голосу немолодого верхівця...» ; у творі «Хмари», 1871 «Натомість її всю освітила й обігріла чудова мрія про молодого чорнявого хлопця з темними очима, з свіжими малиновими устами.», а також у «Непотрібність великоруської літератури для України і для слов'янщини», 1878 «Реальна література повинна бути дзеркалом, в котрому б одсвічувалась правдива жизнь, хоч і тонка, похожа на мрію, як самий одсвіт».

Олександр Кониський «Семен Жук и його родичі», 1873 «Але, ще іхавши у Жуківку, отсі ёго мріі ‒ були тілько мріями; а ось не минуло й року, а вже житє ёго стелиться перед ним скатертю!..» та у творі «Семен Жук и його родичі», 1873 «Отже того дня якось и сам Жук не рішився заговорить з Рисею, наче ёму жаль іі було, наче жаль було розвіять ту мрію, в котрій ходила Рися, и котра справді ‒ давно розвітрилась.»

Михайло Драгоманов «Антракт з історії українофільства (1863-1872)», 1876 «Багато помогло прогресові Італії і те, що клерикальний елемент був ворогом національності і що Пій IX скоро розбив мрії про церкву, котора ослобонить Італію, котрі то мрії стали вироблятись у часи Джіоберті і др.»

Іван Франко «Ріпник», 1877 «Ся думка, зразу далека мрія, приймала в його душі чимраз виразніші форми.»

З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну чітко визначилася мрія українців ‒ позбутися нарешті російського поневолення. І аж до сьогодні кожен українець має таку мрію. І ця мрія нас, таких різних, об'єднує й надихає. Подолати ворога. Визволити рідну землю. Побачити, як колосяться родючі поля на рідній мирній землі… Не бійтеся мріяти. І головне, не бійтеся вірити, що мрії збуваються. Повірте ‒ по довгій дорозі краще йти з позитивом і надією, тільки тоді все вийде. Тож мріймо, друзі!

Інформацію підготовлено на основі відкритих інтернет-джерел

Перевірено: вересень, 2025