24 листопада народився Віктор Маркович Лагоза

Проби пера були ще у школі, потім В. Лагоза писав нариси для фронтової дивізійної газети та журналу «Военный вестник». Перший вірш «На марше» надруковано у 1949 р. в газеті «На страже Родины». Потім у пресі публікувалися ліричні, сатиричні вірші. Визнання їх художніх чеснот літературною критикою окрилили здібного автора і дали поштовх до зростання, всебічного вдосконалення таланту. Гумористично-сатиричне обдарування поета нуртувало в ньому, набирало чіткого жанрового окреслення, особливо, коли Віктор Маркович прийшов на консультацію до Харківського відділення Спілки письменників і йому порадили: «Пиши, хлопче, байки українською, бо ти ж з Канева».

Перша збірка «Байки» вийшла у світ у 1956 р. Усього у творчому доробку письменника – 19 окремих видань. Тематичний діапазон у байкаря досить широкий. Здається, немає такої теми, якої б не торкнувся автор. Його яскравий сатиричний промінь проникає в усі куточки життя, де ще можна віднайти мерзенні пережитки минулого у свідомості деякої частини громадян. У ряді творів В. Лагоза бере під приціл анонімників і дармоїдів, гостро висміює бюрократизм і байдужість, картає пияцтво і хабарництво, неука з амбіціями, що паразитує на чужому розумі та чужій праці тощо.

Основні твори письменника: «Вчений і колода» (1958), «Байки» (1956), «І з медом, і з перцем» (1962), «Лихе зілля» (1963), «Припечатаний Заєць», (1965), «Оце так жених» (1969), «Вередливий Слимак» (1973), «Байки» (1975), «Рання Коза» (1977), «Чужі млинці» (1978), «Соловей у курнику» (1981), «Ведмежа послуга» (1986), «Твори» (1988), «З перцем і сіллю» (1989), «Байки» (1998). Віктор Лагоза увібрав у себе все краще з надбань байкарської майстерні, але має свій почерк, свою творчу манеру, своє гостре бачення світу. Поет вміє вдало побудувати комічний сюжет, знайти несподіваний виверт, створити смішну ситуацію, а народна стихія гумору, реалії, живі інтонації вдихають життя у ці твори.

Чудову ліричну прозу та поезію розкривають перед нами книги «Дика груша» (1967), «Сонячні цілунки» (1965). Твори Віктора Марковича друкувалися у Польщі, Румунії та Канаді.

За плідну творчу працю у 1976 р. нагороджений медаллю «За трудову відзнаку». У 1997 р. став лауреатом літературної премії ім. О. Олеся. Письменник займався активною громадською діяльністю. У 1963-1964 рр. працював у редакції журналу «Прапор».

Старі бойові поранення все більше нагадували про себе. Серйозно підірвало здоров’я раптова смерть сина Ігоря, також відомого в Україні прозаїка, автора багатьох сатиричних книжок. Віктор Маркович Лагоза помер 9 травня 2002 р. у Харкові.

Творчість Віктора Марковича Лагози – вагомий внесок в українську культуру. Сотні байок, гуморесок, сатиричних віршів, написаних майстром сатири та гумору несуть у собі позитивний заряд. Ті, хто хоче посміятися здоровим, життєдайним сміхом звертаються й звертатимуться до його книжок.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел