«Вміння дійти до читача, віра у перемогу найкращих людських ідеалів над пережитками минулого, принциповість і відвертість – ось риси, які притаманні В. М. Лагозі.» Г. Гельфандбейн
Український письменник, байкар Віктор Маркович Лагоза народився 24 листопада 1918 р. у місті Канів Черкаської області в сім'ї службовця. По закінченні семирічки переїхав з родиною до Харкова, де в 1937 р. закінчив робітфак Першого медичного інституту. Потім була одинадцятирічна (1938–1948 рр.) служба в армії. Це – участь у поході на Західну Україну і Бессарабію, фінська кампанія. У воєнних діях на Карельському перешийку Лагоза, випускник Одеського артилерійського училища, одним із перших застосував новий бойовий прийом – виставив свою батарею важких гармат на передову лінію й вдарив прямим наведенням. За це був відзначений орденом Червоної Зірки (1940 р.). До листопада 1941 р. командував 5-ю батареєю 137 артилерійського полку.
Віктор Маркович брав участь у Другій Світовій війні, мав чотири поранення та дві контузії. Нагороджений орденами Червоного Прапора, Великої Вітчизняної війни 1-го ступеня, 12 медалями. З кінця 1943 р. Віктор Лагоза служив викладачем військової кафедри Харківського механіко-машинобудівного інституту (ХПІ). Демобілізувавшись у 1948 р. як інвалід війни, закінчив дворічну партійну школу, працював у народному господарстві, на будівництві, в промисловості.
Проби пера були ще у школі, потім В. Лагоза писав нариси для фронтової дивізійної газети та журналу «Военный вестник». Перший вірш «На марше» надруковано у 1949 р. в газеті «На страже Родины». Потім у пресі публікувалися ліричні, сатиричні вірші. Визнання їх художніх чеснот літературною критикою окрилили здібного автора і дали поштовх до зростання, всебічного вдосконалення таланту. Гумористично-сатиричне обдарування поета нуртувало в ньому, набирало чіткого жанрового окреслення, особливо, коли Віктор Маркович прийшов на консультацію до Харківського відділення Спілки письменників і йому порадили: «Пиши, хлопче, байки українською, бо ти ж з Канева».
Перша збірка «Байки» вийшла у світ у 1956 р. Усього у творчому доробку письменника – 19 окремих видань. Тематичний діапазон у байкаря досить широкий. Здається, немає такої теми, якої б не торкнувся автор. Його яскравий сатиричний промінь проникає в усі куточки життя, де ще можна віднайти мерзенні пережитки минулого у свідомості деякої частини громадян. У ряді творів В. Лагоза бере під приціл анонімників і дармоїдів, гостро висміює бюрократизм і байдужість, картає пияцтво і хабарництво, неука з амбіціями, що паразитує на чужому розумі та чужій праці тощо.
Основні твори письменника: «Вчений і колода» (1958), «Байки» (1956), «І з медом, і з перцем» (1962), «Лихе зілля» (1963), «Припечатаний Заєць», (1965), «Оце так жених» (1969), «Вередливий Слимак» (1973), «Байки» (1975), «Рання Коза» (1977), «Чужі млинці» (1978), «Соловей у курнику» (1981), «Ведмежа послуга» (1986), «Твори» (1988), «З перцем і сіллю» (1989), «Байки» (1998). Віктор Лагоза увібрав у себе все краще з надбань байкарської майстерні, але має свій почерк, свою творчу манеру, своє гостре бачення світу. Поет вміє вдало побудувати комічний сюжет, знайти несподіваний виверт, створити смішну ситуацію, а народна стихія гумору, реалії, живі інтонації вдихають життя у ці твори.
Чудову ліричну прозу та поезію розкривають перед нами книги «Дика груша» (1967), «Сонячні цілунки» (1965). Твори Віктора Марковича друкувалися у Польщі, Румунії та Канаді.
За плідну творчу працю у 1976 р. нагороджений медаллю «За трудову відзнаку». У 1997 р. став лауреатом літературної премії ім. О. Олеся. Письменник займався активною громадською діяльністю. У 1963-1964 рр. працював у редакції журналу «Прапор».
Старі бойові поранення все більше нагадували про себе. Серйозно підірвало здоров’я раптова смерть сина Ігоря, також відомого в Україні прозаїка, автора багатьох сатиричних книжок. Віктор Маркович Лагоза помер 9 травня 2002 р. у Харкові.
Творчість Віктора Марковича Лагози – вагомий внесок в українську культуру. Сотні байок, гуморесок, сатиричних віршів, написаних майстром сатири та гумору несуть у собі позитивний заряд. Ті, хто хоче посміятися здоровим, життєдайним сміхом звертаються й звертатимуться до його книжок.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел