10 липня народився Петро Степанович Погребняк
Видатний український науковець, який зробив значний внесок у розвиток лісівництва, ґрунтознавства, геоботаніки, палеогеографії, ландшафтознавства та фізичної географії Петро Степанович Погребняк народився 10 липня 1900 року в с. Волохів Яр Чугуївського району на Харківщині в родині фельдшера. Дитинство та юнацькі роки пройшли на Сумщині. У 1918 році закінчив Охтирську гімназію та лісотехнічні курси. Деякий час працював лісівником-інструктором у Зінькові на Полтавщині. У 1921 році Петро Погребняк вступив на лісове відділення Харківського інституту сільського господарства й лісівництва (згодом ХНАУ ім. В. В. Докучаєва, нині Державний біотехнологічний університет), яке закінчив у 1924 році зі званням вченого лісівника першого ступеня.
Наукова діяльність Петра Степановича розпочалася ще у студентські роки у Красно-Тростянецькому дослідному лісництві. Він залучається до наукових досліджень, визначає формулу відсотків гілля для окремих дерев та насаджень, яку використав професор М. М. Орлов у підручнику «Лесная таксация».
Після закінчення інституту П. С. Погребняк працював науковим співробітником Українського науково-дослідного інституту лісового господарства й агролісомеліорації та навчався в аспірантурі Харківського інституту сільського господарства та лісівництва. Наукове керівництво дисертацією здійснював академік Г. М. Висоцький. У 1928 році Петро Степанович успішно захистив кандидатську дисертацію на тему: «Генезис Поліських борів». Виняткова пам'ять і працездатність дозволили Петру Степановичу ґрунтовно вивчити німецьку, англійську, французьку та польську мови.
З 1931 року Петро Степанович очолює кафедру ґрунтознавства Брянського лісотехнічного інституту, згодом кафедру загального лісівництва та ґрунтознавства Київського лісотехнічного інституту. Плідні тривалі дослідження дозволили вченому в 1939 році захистити докторську дисертацію та у 1940 році отримати наукове звання професора ґрунтознавства.
У 1945 році Петро Степанович був членом делегації України на установчій конференції ООН у Сан-Франциско.
У 1950 ‒ 1962 рр. ‒ засновник і перший керівник Українського товариства охорони природи
Протягом 1953 ‒ 1955 рр. Петро Степанович був завідувачем кафедри фізичної географії географічного факультету Київського університету ім. Т. Шевченка; протягом 1957–1961 роках – завідувачем відділу екології рослин Ботанічного саду АН України.
З 1956 року Петро Степанович Погребняк був організатором та першим директором Інституту лісівництва. За 10 років свого існування інститут випустив сім томів праць, в яких на теоретичних засадах були розв’язані численні практичні проблеми в сфері лісового господарства.
Останній період своєї наукової діяльності (1965–1976 роки) Петро Степанович очолював відділ географії ґрунтів України у Раді з вивчення продуктивних сил України; відділ фізичної географії у Секторі географії АН України; відділ екології й охорони рослинності Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного.
Петра Погребняка вважають основоположником еколого-лісового напряму в лісівництві.
Автор понад 80 наукових праць в галузі лісівництва та лісового ґрунтознавства, лісової екології і типології, фізіології та взаємодії деревних порід, палеогеографії, фізичної географії й геохімії ландшафтів є вагомим внеском у систему наук про Землю. Вони відомі далеко за межами України і здобули широке визнання. Його праці «Основи лісової типології», «Лісове ґрунтознавство» (у співавторстві з Н. Ремезовим) «Загальне лісівництво» та інші мають актуальне значення й досі.
Помер Петро Степанович 25 липня 1976 року, похований на Байковому кладовищі в Києві.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел