Український вчений-ботанік, автор понад 50 праць з генетики, селекції, акліматизації та інтродукції рослин, фундатор Національного ботанічного саду НАН України Микола Миколайович Гришко народився 6 січня 1901 року в сім'ї військових у Полтаві. Родина мешкала на околиці міста, тому маленький Микола з дитинства звик працювати в саду і на городі. Це захоплення вплинуло на вибір професії й хлопець поступає вчитися до Полтавського сільськогосподарського інституту. Після закінчення працює викладачем генетики, селекції, насінництва і дослідної справи у Майнівському сільськогосподарському технікумі на Чернігівщині. У 1927 році друкує свою першу наукову працю, а невдовзі публікує підручник з генетики українською мовою.
1931 року Микола Гришко очолює відділ генетики та селекції Всесоюзного науково-дослідного інституту конопель у Глухові, береться за виведення нових сортів конопель, придатних для механізованого збирання. У 1936 році за наукові відкриття йому було присуджено ступінь доктора сільськогосподарських наук без захисту дисертації, а через рік – звання професора.
Миколу Гришка захоплює генетика. Він очолює кафедру генетики та селекції в Київському державному університеті імені Тараса Шевченка, випускає підручник українською мовою «Курс загальної генетики». У 1939 році Миколу Гришка обирають дійсним членом Академії наук УРСР і доручають керівництво Інститутом ботаніки Академії наук.
Але в середині 1930-х роках почалася кампанія боротьби з генетикою як наукою, яку очолив Трохим Лисенко. Наукова дискусія завершилася репресіями, внаслідок чого видатні вчені-біологи (і генетики зокрема) Вавілов, Левитський, Карпетченко, Левін, Беляев були заарештовані й загинули у сталінських в'язницях. Миколу Гришка, який всіляко відстоював науковий підхід в біології, ця доля оминула, хоча в 1948 році його було звільнено від виконання обов’язків голови Відділу сільськогосподарських наук.
У житті Миколи Гришка залишилася одна розрада – Ботанічний сад. Ідея його створення зародилася ще в 1918 році, коли була створена Національна академія наук. Але лише після того, як за справу взявся Микола Гришко та його команда, Ботанічний сад став набувати тих рис, які ми бачимо зараз. Миколи Миколайович особисто керував створенням експозиційних ділянок Ботанічного саду, його капітальним будівництвом та проведенням наукових досліджень. Лише один штрих: за його замовленням було завезено понад 800 сортів троянд, бузку та інших оранжерейних рослин з Німеччини.
Микола Гришко помер 3 січня 1964 року, не доживши кілька місяців до відкриття свого дітища – Центрального республіканського ботанічного саду. У 1991 році сад отримав назву Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка НАН України.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Оновлено: січень, 2025