25 грудня ‒  Різдво Христове

Різдво Христове ‒ велике християнське свято, що відзначає народження Ісуса Христа, яке в Україні тепер офіційно святкується 25 грудня за григоріанським/новоюліанським календарем, згідно з рішенням ПЦУ та УГКЦ, хоча багато хто ще дотримується традиції 7 січня (за старим стилем). Водночас у Православній церкві вірянам не ставлять ультиматумів, оскільки під час переходу було відразу зазначено, що люди можуть святкувати Різдво як за новим, так і за старим стилем.

Історію Різдва описує Євангелія від Матвія та від Луки. Ісус Христос народився в часи правління імператора Августа в юдейському місті Вифлеємі у сімʼї теслі Йосипа Обручника з Назарету та Марії. Йосип із Марією прибули до Вифлеєма для участі в переписі населення, який проводили за наказом імператора Августа, коли Сирією правив Квіріній. Родина була змушена переночувати в печері, що використовувалася як хлів для худоби, оскільки не було місця в заїзді.

Під час народження Ісуса Христа зійшла Вифлеємська зірка, яка вказала на цю подію мудрецям зі Сходу. Першими прийшли поклонитися Ісусові пастухи, яким про цю подію сповістив ангел. Волхви прийшли в Єрусалим і розпитали у царя Ірода про царя юдейського, чим стривожили його. Придворні книжники та первосвященники відповіли мудрецям, що, згідно з пророцтвом, цар мав народитися у Вифлеємі юдейськім. Тоді Ірод покликав мудреців і відправив їх до Вифлеєма, щоб вони все дізналися та доповіли йому. Вони знайшли Ісуса вже в домі та піднесли Христу дарунки: золото, ладан і смирну. Попереджені уві сні, мудреці повернулися іншою дорогою додому.

Довідавшись про народження Христа, цар Юдеї Ірод велів повбивати всіх дітей віком до 2 років, але Христос був чудом врятований від смерті. Попереджений ангелом, Йосип забрав сімʼю та втік до Єгипту, де перебував до смерті Ірода.

Перед Різдвом віряни дотримуються 40-денного посту, який завершується на Святвечір (24 грудня). Напередодні Різдва родини збиралися у святково прикрашеній світлиці, під образами ставили Дідух – сніп із колосків пшениці чи жита. Традиційно на Святвечір готують 12 пісних страв ‒ на честь 12 апостолів: кутю, борщ, рибу, гриби, вареники з квасолею та капустою, картоплю, узвар, голубці з пшоном, коржі з маком, хрін, овочеві соління. Першим за стіл сідає господар, за ним ‒ інші члени родини. Вечеря починається з молитви, а потім ‒ кутею, яка є традиційною, магічною та передує Різдву.

На Святвечір заведено колядувати: ходити по селу чи місту, бажати господарям багатства, здоровʼя, щастя. Для цього колядники «водили вертеп» з Козою, носили восьмикутну зірку, яка символізувала народження Христа. 

Різдвяний ранок віряни зустрічали в церкві, після чого влаштовували святковий обід. Піст завершився на Святвечір, бо готували м’ясні страви, здобу та інші частування. Після обіду було заведено ходити в гості, вітати рідних, друзів та знайомих, миритися та радіти життю.

Інформацію підготовлено на основі відкритих інтернет-джерел

Оновлено: грудень, 2025