20 березня народився гетьман Іван Степанович Мазепа

Видатний український військовий, політичний і державний діяч, меценат,  визначна постать козацької доби, символ боротьби проти закабалення України (1639-1709)  Іван Степанович Мазепа народився 20 березня 1639 року в Мазепинцях, на шляхетському хуторі Київщини, неподалік Білої Церкви.

Іван Мазепа був високоосвіченою людиною – закінчив Києво-Могилянський колегіум, Єзуїтську колегію у Варшаві, протягом трьох років навчався у Німеччині, Італії, Франції, Голландії. Він вільно володів польською, італійською, німецькою, французькою, татарською, латинською мовами.

Іван Мазепа увійшов у політичне життя України у досить складні часи. Україна фактично була поділена на дві частини, що боролися між собою: одна ‒ на боці Москви, інша ‒ на боці Польщі. 25 липня 1687 року відомий політичний діяч та дипломат Іван Мазепа  отримав гетьманську булаву на Коломацькій раді поблизу Полтави (нині ‒ Коломацький район Харківської області).

Як державний діяч, Мазепа прагнув об'єднати українські землі в єдиній державі, відродити авторитет гетьманської влади та економіку країну, зміцнити міжнародний імідж України. Прагнення Івана Мазепи розширити автономію Гетьманщини йшли всупереч із політикою російського царя Петра І.

Під час Північної війни Іван Степанович Мазепа уклав угоду зі шведським королем Карлом ХІІ, за якою Швеція мала забезпечити звільнення України з-під влади Москви за допомогу українців у війні проти московитів. Іван Мазепа також відстоював інтереси українського православ’я в суперечках із верхівкою Московського патріархату. З тих часів всіх українців, що брали участь у національно-визвольному русі, росіяни зневажливо називали «мазепинцями».