Embedded Files
Український письменник-романіст доби Розстріляного Відродження Олександр Олександрович Соколовський народився 8 вересня 1896 року в Конотопі, в родині дрібного урядовця. У великій родині Соколовських завжди панувала атмосфера високої культури й доброзичливості, а головне – всі члени сім'ї любили художнє слово. Олександр Олександрович закінчив Чернігівську гімназію. Прилучився до партії соціалістів-революціонерів, керував робітничими й учнівськими гуртками на Чернігівщині.
У 1914 році вступив до Київського університету. Через рік його засудили на шість років каторги за розповсюдження антивоєнних прокламацій. З 1915 до 1917 року Олександр Олександрович Соколовський перебував у засланні. Після Лютневої революції був звільнений із саратовської каторжної тюрми та повернувся в Україну, де долучився до революційної діяльності. У 1918 році його заарештували німці в Чернігові, але він втік з концтабору.
Після Громадянської війни О. О. Соколовський працював у Спілці кооператорів, в Укрбанку, був секретарем Київської філії товариства політкаторжан і засланців, а пізніше працював науковим співробітником Музею революції в Києві
Як колишнього есера його арештовували органи ЧК-ДПУ у 1920 році в Чернігові та у 1924 році в Києві. Останній раз його заарештували 29 жовтня 1937 року. Йому висунули звинувачення у тому, що він нібито приєднався до антирадянської організації в 1932 році, а у 1936 році був перевербований в антирадянську українську націоналістичну організацію та очолив терористичну групу, що мала на меті насильницьке повалення радянської влади в Україні.
22 серпня 1938 року виїзною сесією Військової колегії Верховного Суду СРСР Соколовського було засуджено до страти й того ж дня його розстріляли.
18 липня 1957 року Військова колегія Верховного Суду СРСР скасувала вирок і закрила справу за відсутністю складу злочину.
Певний вплив на життя Олександра справили відвідини відомих «субот» Михайла Коцюбинського. Його друзями стають найближчі Коцюбинському люди – Віталій Примаков, Павло Тичина і син письменника Юрій Коцюбинський.
З малого віку і протягом усього життя Соколовський писав вірші. Але в історію української літератури він увійшов як зачинатель та майстер жанру історичного роману.
Роман-дебют «Перші хоробрі» (1928) поклав початок українській радянській історико-революційній літературі. Твір дістав високу оцінку журі конкурсу і був відзначений другою премією та викликав продовження – роман «Нова зброя» (1932), «Роковані на смерть» (1933), «Бунтарі» (1934). Ці твори стали своєрідним циклом народницьких романів.
Крім циклу романів про народовольців О. Соколовський написав історичний роман з часів Хмельниччини «Богун». Роман вперше був надрукований 1931 р. На вимогу видавництва автор мусив переробляти свій твір кілька разів.
Основний фон роману ‒ історичні події визвольної війни українського народу проти польсько-шляхетських колонізаторів 1648-1654 рр.
Головну увагу письменник звертає на прославленого полковника Івана Богуна, його дії, військові операції та особисте життя. Найцікавіше у книжці – еволюція поглядів Богуна, який у письменника зовсім не схожий на тип «народного вождя» історичних текстів епохи розвинутого соцреалізму.
Можливо, цей роман також став би початком ще одного багатотомного циклу. Але доля привела письменника до списку Розстріляного Відродження. Він був заарештований і розстріляний 22 серпня 1938 року.
Інформацію підготовлено на основі відкритих інтернет-джерел
Перевірено: вересень, 2025
О. Соколовський.pdf‼ Книжкова полиця
Наукова бібліотека ДБТУ експонує з фонду книгозбірні цикл історичних творів Олександра Соколовського, де вперше в українському письменстві широкомасштабно інтерпретуються причини й перебіг народницького руху 70-80-х років ХІХ століття.
Приємного перегляду!
Page updated
Google Sites
Report abuse