21 березня - Міжнародний день боротьби за ліквідацію расової дискримінації 

21 березня відзначається Міжнародний день боротьби за ліквідацію расової дискримінації, проголошений Генеральною Асамблеєю ООН 1966 року як застереження людству від трагічних наслідків ненависті на расовому ґрунті та нагадування про імперативний обов'язок протидіяти расовій дискримінації. Генеральна асамблея ООН, проголошуючи цей день, закликала міжнародну спільноту подвоїти зусилля задля ліквідації всіх форм расової дискримінації.

Відповідний День визначений на честь вшанування пам'яті людей, загиблих від рук поліції під час демонстрації, що відбулася 21 березня 1960 року в Шарпевілі (Південно-Африканська Республіка).Учасники цієї мирної демонстрації хотіли висловити свій протест проти законів режиму апартеїду, які вимагали обов’язкову паспортизацію африканців у Південно-Африканській Республіці.

Світовою громадськістю расова дискримінація визнана найнебезпечнішою формою порушення прав і свобод людини, неприйняття дискримінації на расовому ґрунті стало частиною свідомості переважної більшості громадян.

Наразі, однією із найбільш дискримінованих процесів є факт окупації території України військами російської федерації, що є прямим порушенням норм міжнародного права, зокрема порушенням прав людини на етнічному ґрунті. Положеннями Конституції України чітко визначено, що усі люди є вільні й рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, а також громадяни України мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Водночас пунктом другим частини першої статті 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» визначено, що дискримінація ‒ ситуація, за якої особа та/або група осіб, зокрема за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань. Тож, чинне законодавство України, адаптоване під норми міжнародного права, визначає на імперативному рівні та забезпечує боротьбу з дискримінацією, передбачаючи та гарантуючи рівне ставлення до різних людей.

Сьогодні Україна, на відміну та всупереч військовій агресії з боку рф, котра продиктована псевдо спеціальною військовою операцією з чітким наміром провести денацифікацію України, як завжди, так і зараз дотримується принципів безбар’єрної політики, гуманізму та верховенства права, не обмежуючи народи різних національностей, які проживали та проживають на території України.

Політика безбар’єрності в Україні ‒ це, перш за все, філософія суспільства без обмежень, в якому ми всі разом створюємо можливості для кожного, будуючи при цьому могутню та незалежну державу, котра виборює захист прав людей всіх національностей та всіх держав світу.

Україна ‒ держава без бар'єрів!

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Оновлено: березень, 2025