Embedded Files
Визначний учений-літературознавець, професор, академік АН УРСР, АН СРСР, віцепрезидент АН УРСР, заслужений діяч науки Белецький Олександр Іванович народився 2 листопада 1884 р. поблизу Казані в українській родині агронома. Юнак навчився спочатку в Казанській гімназії, де особливо захоплювався стародавніми мовами, літературою та історією, потім у Харківській третій гімназії, після закінчення якої 1902 р. вступив на історико-філологічний факультет Харківського університету.
У студентські роки О. І. Білецький написав велику оригінальну працю «Легенда о Фаусте в связи с историей демонологии», за яку одержав золоту медаль.
Закінчивши 1907 р. Харківський університет, Олександр Білецький залишився при ньому для підготовки до професорського звання та одночасно викладав літературу в школах Харкова.
Протягом 1909-1912 рр. Олександр Іванович жив у Петербурзі, готувався до магістерських екзаменів. Тут, у рукописному відділі бібліотеки Академії наук, він вперше познайомився зі збіркою поезій письменника XVII ст. Симеона Полоцького «Вертоград многоцветный». Олександр Іванович зацікавився цими текстами і продовжив їх дослідження, адже зі спадщини цього автора було видано лише незначну кількість творів.
Успішно склавши магістерські екзамени і прочитавши дві пробні лекції з історії російської літератури XVIII ст. та з історії російської літературної мови, О. І. Білецький 1912 р. став приват-доцентом Харківського університету на кафедрі російської мови та літератури. Крім того, він викладав на Харківських вищих жіночих курсах, на педагогічних курсах при Харківському навчальному окрузі, в Харківському народному університеті.
1918 р. О. І. Білецький захистив при Харківському університеті магістерську дисертацію про творчість маловідомих чи забутих письменників минулого «Эпизод из истории русского романтизма. Русские писательницы 1830-1860 гг.».
Після Жовтневого перевороту 1917 р. О. І. Білецький працював у театральному відділі Наркомату освіти на посаді завідувача репертуарної, історико-театральної та інших ділянок відділу. Олександр Іванович був одним з організаторів першого дитячого театру в Україні. На його сцені було поставлено п'єси О. І. Білецького «Подвиг Геркулеса», «Гра в Спартака», які користувалися успіхом у глядачів.
У 1939-1941 рр. і з 1941 р. до кінця життя О. І. Білецький очолював Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР і паралельно працював професором Київського університету.
Коло наукових інтересів ученого охоплювало проблеми теорії та методології літературної творчості та літературознавства; історії й теорії української, світової літератури від найдавніших часів до 50-х рр. XX ст.; теоретичних аспектів дослідження мистецтва слова; природи та функції літератури як різновиду мистецтва; психології літературно-художньої творчості; теорії літературних стилів; проблеми читача та ін. Учений вивчав творчість І. Вишенського, Г. Сковороди, С. Полоцького. Значну частину праць О. І. Білецького присвячено дослідженню творчості класиків української літератури ‒ Т. Шевченка, І. Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, Марка Вовчка, М. Коцюбинського, Лесі Українки, І. Франка.
У праці «Шевченко і світова література» (1939) Олександр Іванович Білецький уперше порушив питання про світове значення української літературної класики, розвинувши свою думку у дослідженні «Світове значення творчості Шевченка» (1951). Значним внеском у франкознавство є його монографія «Іван Франко. Життя і творчість» (1956). На прикладах творчості українських письменників, насамперед Шевченка і Франка, вчений показав, як класична українська література набирає звучання далеко за межами України.
За роки своєї піввікової діяльності О. І. Білецький збагатив українську літературознавчу науку низкою визначних праць, найважливіші з яких «До побудови теорії літературних стилів», «Поетика драми», «Проблема періодизації літературного процесу».
Його наукова спадщина зібрана у 5 томах.
Помер Олександр Іванович Білецький 2 серпня 1961 р.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Page updated
Google Sites
Report abuse