26 листопада народився Опанас Іванович Заливаха

У 1965 році Опанаса Заливаху було заарештовано, його засудили до 5 років таборів суворого режиму за звинуваченням в «антирадянській пропаганді й агітації». Покарання відбував у мордовському таборі № 11, де таємно створив десятки екслібрисів, вітальних листівок, ескізів тематичних композицій, плакатів із зображенням Т. Шевченка (для святкування в таборі).

Опанас Заливаха разом із Вячеславом Чорноволом, Святославом Караванським, братами Горинями, Аллою Горською, Валентином Морозом протестував проти розправ з українськими правозахисниками. У 1968 році підписався під «Листом 139-ти» (відкритий громадський лист, на імʼя Леоніда Брежнєва, Олексія Косигіна та Миколи Підгорного з вимогою припинити практику протизаконних політичних судових процесів). Але така завзята боротьба за правду обернулася гоніннями для самих підписантів.

У 1970 році Опанас Заливаха повернувся до Івано-Франківська, одружився з Дариною Возняк, племінницею Степана Бандери. 

Наприкінці 80-х років, коли радянський режим доживав останні роки, Опанас Заливаха отримав заслужене визнання. Його роботи виставлялись на персональних виставках в Івано-Франківську, Львові, Києві, а також за кордоном: у Торонто, Лондоні та Нью-Йорку. За часів незалежної України він займався активною просвітницькою діяльністю та плекав відродження національної свідомості.

У 1989 році митець нагороджений премією імені Василя Стуса, а у 1995 році ‒ Шевченківською премією. Митця визнано творцем, доробок, якого можна назвати синонімом української незалежності.

Опанас Іванович ‒ автор творів: «Чайна» (1962), «Полтавчанка» (1964), «Є і будемо» (1985), «Дзвонар» (1987), «Червона калина» (1989), «ХХ вік», «Мироносиці», «Українська мадонна», «Портрет Василя Стуса», «Портрет Шевченка», «Козака несуть», «Початок» (усі 1990-1994) та ін. Скільки робіт створив Заливаха, достеменно нікому невідомо. Лише у 2003 році у видавництві «Смолоскип» вийшов його перший альбом. Удома художник зберігав іконостас загиблих товаришів: Івана Світличного, Вʼячеслава Чорновола, Алли Горської. Він хотів відкрити свій музей.

Творчість Опанаса Заливахи сповнена боротьби, поневірянь і перемог українського народу. Митець загартував потужну внутрішню основу, що дозволила йому працювати усупереч системі. Помер Опанас Заливаха в Івано-Франківську 24 квітня 2007 року. Митець зробив великий внесок у розвиток українського мистецтва і його твори відображають незламність та вільність духу народу.

Український інститут національної памʼяті в рамках відзначення 83-х роковин Голодомору в Україні у листопаді 2016 року вніс ім’я митця до проєкту «Незламні», як відзначення на державному рівні 15 видатних людей, що пройшли через страшні 1932-1933 роки та змогли реалізувати себе. 23 листопада 2017 року на пішохідній частині вул. Незалежності в Івано-Франківську було встановлено памʼятник художнику (скульптор Ігор Семак). У травні 2023 року колишня вулиця Матросова у Дніпровському районі Києва отримала нову назву на честь Опанаса Заливахи.

Інформацію підготовлено на основі відкритих інтернет-джерел

Перевірено: листопад, 2025