4 серпня народився Антін Володиславович  Крушельницький

Український письменник, літературознавець, педагог, один із понад сотні українських інтелектуалів, розстріляних на Соловках Антін Володиславович Крушельницький (псевдоніми й криптоніми ‒ Антін Володиславич, Л. Журбенко, Педагог, Непедагог, Спокійненький, А. К., С-й, Кр. та ін.) народився 4 серпня 1878 року в містечку Ланцут (Польща). Вищу освіту здобув на філософському факультеті Львівського університету, де його наставником був Михайло Грушевський. Антін Крушельницький реалізував себе і як письменник (автор романів, повістей, оповідань, драм), і як перекладач з німецької, французької, польської, російської мов (твори Генріка Ібсена, Гергарта Гауптмана, Генрика Сенкевича, Болеслава Пруса, Стефана Жеромського, Елізи Ожешко, Жана Рішпена), і як літературний критик, журналіст, видавець, педагог.

Перша збірка оповідань Антіна Крушельницького «Пролетарі» вийшла у 1899 році. Автор повісті «Буденний хліб» (1900), роману «Рубають ліс» (1914), у яких відобразив життя галицького суспільства між 19-20 століть. У ряді п’єс ‒ «Артистка» (1901), «Філістер» (1902), «Тривога» (1902), «Герої» (1902), «Чоловік честі» (1903), «Зяті» (1905), «Орли» (1907) порушував злободенні соціальні теми. У повістях «Надаремне» (1921), «Дужим помахом крил» (1932) звернувся до тем Першої світової війни й українських визвольних змагань 1917-1920 рр. Створив ряд літературно-критичних розвідок ‒ «Іван Франко» (1909), «Нариси з сучасної української літератури» (1910) тощо.