Embedded Files
Українська письменниця та громадська діячка Вікторія Юріївна Амеліна народилася 1 січня 1986 року у Львові. У шкільні роки емігрувала з батьком до Канади, однак незабаром вирішила повернутися в Україну. 2007 року здобула ступінь магістра комп'ютерних технологій у Національному університеті «Львівська політехніка» з відзнакою. Протягом 2005-2015 рр. працювала програмісткою в міжнародних технологічних компаніях. 2015 року Вікторія Амеліна призупинила кар’єру в інформаційних технологіях, аби присвятити себе письменницькій роботі.
2014 року дебютувала в літературі з романом «Синдром листопаду, або Homo Compatiens», який увійшов у десятку рейтингу «ЛітАкцент – 2014». У 2015 році роман був перевиданий та увійшов до короткого списку премії Валерія Шевчука.
2016 року вийшла дитяча книжка Вікторії Амеліної «Хтось, або Водяне Серце». У 2017 році у Видавництві Старого Лева вийшов роман «Дім для Дома», який було визнано найкращою українською прозовою книгою 2017 на фестивалі Запорізька Книжкова Толока. Роман «Дім для Дома» також увійшов до коротких списків премій ЛітАкцент року та премії Міста Літератури ЮНЕСКО, літературної премії Європейського Союзу.
Вікторія Амеліна багато подорожувала світом, від Тибету до Кремнієвої долини. Час від часу публікувала колонки в інтернет-газеті Збруч та виданні НВ.
У 2021 році Вікторія стала лауреаткою літературної Премії імені Джозефа Конрада- Коженьовського. Того ж року заснувала Нью-Йоркський літературний фестиваль, що відбувався в селищі Нью-Йорк у Бахмутському районі Донецької області. У 2022 році вона розпочала роботу над своєю першою нон-фікшн книжкою англійською мовою War and Justice Diary: Looking at Women Looking at War, яка незабаром має вийти друком за кордоном. У цій книжці Вікторія розповідає про українських жінок, які документують воєнні злочини та їхнє життя під час війни.
Після вторгнення Росії Вікторія Амеліна приєдналася до правозахисної організації Truth Hounds та розслідувала злочини російської армії на окупованих і потім звільнених територіях, зокрема у Капитолівці на Ізюмщині, де знайшла щоденник убитого росіянами письменника Володимира Вакуленка.
Тексти Вікторії Амеліної публікувалися в перекладах польською, чеською, німецькою, нідерландською та англійською мовами. Нещодавно роман «Дім для Дома» переклали іспанською мовою.
27 червня 2023 року Вікторія Амеліна зазнала важких поранень внаслідок ракетного обстрілу Краматорська російськими військами. У цей день письменниця перебувала у центрі міста із делегацією колумбійських журналістів і письменників. 1 липня 2023 року Вікторія Амеліна померла у лікарні у Дніпрі на 37 році життя. У жовтні 2023 року Вікторія Амеліна посмертно стала однією з номінанток премії «Читомо». Нагороджена Орденом «За заслуги» III ступеня (22 січня 2024, посмертно), Премією Норвезької спілки письменників за свободу самовираження (9 березня 2024, посмертно) ‒ перший випадок в історії премії, коли нагороду присуджують після смерті письменника чи письменниці.
23 квітня 2024 року, на фасаді Львівської середньої загальноосвітньої школи І-III ступенів № 50 в якій навчалась Вікторія Амеліна відкрили меморіальну таблицю. У 2024 році у Видавництві Старого Лева вийшла посмертна збірка віршів Вікторії Амеліної «Свідчення». Вірші з цієї книжки Вікторія почала писати на початку повномасштабного вторгнення росії на територію України, а останній ‒ був написаний за декілька днів до її загибелі.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Створено: січень, 2025
Page updated
Google Sites
Report abuse