15 серпня народився Володимир Никифорович Гавриленко 

Прозаїк, публіцист Володимир Никифорович Гавриленко народився 15 серпня 1905 року в родині агронома в Херсоні. Після закінчення в 1923 році політико-педагогічних курсів працював учителем початкової школи, далі перебував на комсомольській і профспілковій роботі.

Володимир Гавриленко навчався у 1929-1932 роках на літературному факультеті Харківського педагогічного інституту профосвіти, створеного на базі Харківського університету.  Водночас працював секретарем журналу «Наймит», в якому було надруковане його перше оповідання «Іван Рудик». Він керував літературною групою «Трактор» (засновано в 1930 році), а у 1930-1934 роках редагував літературний журнал «Трактор».

Перша збірка оповідань «Портрети друзів» (1935) та романи «Щирість» (1941), «Максим Попелюх» (1957) ‒  про життя і працю робітників радгоспів.

У творчості письменника переважає зображення героїчного подвигу народу, що захищав свою батьківщину, розкривався з великим розумінням гуманістичного змісту двобою з ворогом. Під час війни Володимир Гавриленко був воєнним кореспондентом армійських, а потім фронтової газет. Нариси, написані письменником на фронті, увійшли до збірки «Безсмертя» (1943).