Український художник, графік, педагог Ігор Григор’єв народився 4 січня 1934 року в місті Харкові. По смерті батька, одразу після війни, виховувався у сім'ї дядька, Сергія Григор'єва. 1953 року закінчив Київську художню середню школу імені Тараса Шевченка. Протягом 1953‒1959 років навчався на факультеті живопису Київського художнього інституту, після закінчення якого працював помічником Сергія Григор'єва у Творчих майстернях Академії мистецтв СРСР у Києві, де викладав рисунок.
Працював у галузях станкового живопису та книжкової ілюстрації. Співпрацював з художниками андеграундних течій ‒ В. Зарецьким, А. Горською, А. Лимарєвим, разом з якими формував контркультуру шістдесятників. Його майстерня була центром художньої та інтелектуальної опозиції.
Своїм мистецтвом художник творив нову естетику, новий образний лад. Коло тем художника було дуже широке. Він писав пейзажі та портрети, завжди виходячи за межі жанру, створюючи складні образи часу і сучасників, звертаючись переважно до портретування колег, створюючи дивовижні за гостротою і багатогранності образні характеристики, підкреслюючи своєрідність і унікальність особистості.
У творчому доробку Ігоря Григор’єва велике місце займає графіка. У його малюнках є щось, що виходить за межі простого малювання з натури. Техніка була найчастіше проста: малюнок олівцем, малюнок пером, кульковою ручкою, фломастером. Для Григор’єва дуже важливий був принцип розташування зображення на площині аркуша, вміння поєднувати площину з простором, поєднувати лінію і площину. Саме як живописець з усіх графічних технік він віддавав перевагу техніці офорту та монотипії, якими володів досконало.
Творчість Ігоря Григор’єва завжди відрізняло живе чуття дійсності. У своїх роботах він був оригінальний, мислив по-своєму, відчував сильно і глибоко.
Помер Ігор Григорʼєв 24 січня 1977 року.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Оновлено: січень, 2025