30 травня – День жіночої емансипації або День емансипе

Емансипація жінок – це надання жінкам рівноправності в суспільному, трудовому та сімейному житті. Рівноправність передбачає право жінок на освіту, право обирати й бути обраною до державних органів влади, право на працю і рівну зарплату з чоловіками.

Є дві версії виникнення цієї дати, перша – саме цього дня в 1431 році була спалена на вогнищі Жанна д'Арк, друга – у 1932 році 30 травня у Німеччині був прийнятий «Закон про юридичне становище жінок-чиновників». Невідомо точно, який з цих двох фактів став причиною того, що 30 травня відзначається як День жіночої емансипації або, як його ще також називають, День емансипе.

Перші кроки в емансипації належать чарівним француженкам. Створенню руху за рівноправність сприяла політична ситуація у світі – війни за незалежність у Північній Америці та Велика французька революція (1789-1799), що наступила за ними.

Натхнені революцією французькі жінки почали створювати клуби. В 1789 році головою Жіночого клубу, Олімпією де Гуж, була оприлюднена Декларація з вимогами політичних прав нарівні з чоловіками.  Та в 1793 році діяльність революційних республіканок була заборонена, а незабаром і сама Олімпія де Гуж була відправлена на гільйотину. Далі жінкам Франції заборонили з'являтися в громадських місцях і на політичних зборах, а в 1804 імператор Наполеон видав указ, яким оголошував, що жінка не має жодних громадянських прав і перебуває під опікою чоловіка. Цим закінчилася перша хвиля фемінізму в Європі.

В XIX та початку XX століть жінці діставалися нехитрі радості від читання віршів і любовних романів, вишивання серветок хрестиком чи гладдю, вивчення етикету,  приготування їжі та виховання дітей. А в суспільстві вона була… додатком до чоловіка.  «Друга хвиля» фемінізму охопила такі сфери ‒ освіту, право власності, роль жінки в сім'ї. Відбулися зміни й у відношенні сексуальної поведінки та моралі в суспільстві. За жінками закріпилося право контролювати своє тіло та приймати рішення щодо медичного втручання у свій організм, наприклад, щодо вживання протизаплідних засобів, які саме були винайдені, абортів тощо. Після того, як жінкам надали свободу і «право голосу» вони зажадали повного зрівняння в правах.

Надалі можна припустити, що емансипація народжує таке поняття, як «фемінізм». Якщо процес емансипації передбачає звільнення від гніту і залежності, то фемінізм ‒ це суспільно-політичний рух, метою якого є надання жінкам всієї повноти громадянських прав. У 1830 році з'явився і сам термін «mancipation de la femme».

 Емансипація жінки в європейській культурі відбувається протягом XIX століття. Однак у різних регіонах континенту цей процес протікає по-різному. У Західній Європі ідеї емансипації знаходять благодатний ґрунт в англійській культурі середини та другої половини XIX ст. Творча діяльність та особистість Жорж Санд спонукала до активізації жіночого фактора у Франції.

Трохи пізніше цей процес поширюється в німецькомовних країнах Центральної Європи. Саме протягом 1880-1890-х років жіноче питання є одним із найактуальніших в Австро-Угорщині: його обговорюють у пресі та культурно-освітніх осередках. Хвиля жіночого руху доходить до Галичини, де вперше виникає український феміністичний гурток. В історії українського фемінізму неабияку роль зіграли літературні діячки першої половини XX століття – Марко Вовчок, Леся Українка, Олена Пчілка, Ольга Кобилянська, Ірина Вільде, Наталія Романович-Ткаченко –  тогочасні авторки були емансипованими та демонстрували це у своїх творах.

Однією з найяскравіших жінок-бунтарок була відома німецька актриса та модель Марлен Дітріх. Вона ввела в жіночий гардероб «чоловічий» брючний костюм. Найзнаменитіший образ чарівної емансипе – брюки, шовковий циліндр та сигарета. Велосипед – ще один винахід, який «допоміг» жінці перевдягнутися в брючний костюм, оскільки він є більш зручним для їзди, ніж плаття та довгі спідниці.

Сьогодні  досягненнями емансипації є право жінок голосувати на виборах, здобувати освіту (за винятком деяких мусульманських країн), вибирати роботу за власним бажанням, займати керівні посади, створювати власний бізнес, будувати політичну кар'єру. І те, що уже чимало людей вважає емансипацію жінок ‒ нормальним явищем.

В усі епохи серед жінок завжди  були особистості з сильним характером і живим розумом, які  досягали вершин завдяки таланту, цілеспрямованості, гнучкості. Вони хотіли бути особистостями й ставали ними.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Наразі досягнення емансипації – це права жінок голосувати на виборах, здобувати освіту, обирати роботу за власним бажанням, обіймати керівні посади, створювати власний бізнес, будувати політичну кар'єру, займатися науковими дослідженнями, освітою, економікою, культурою. І те, що раніше вважалося емансипацією жінок, нині ми сприймаємо як належне.

Наукова бібліотека пропонує переглянути вебліографічний огляд «Видатні та знамениті, відомі й маловідомі жінки в історії Харківщини та нашого міста» про сильних жінок, які долають всі можливі обставини заради любові, сім'ї, справи всього свого життя. Вони такі різні, але всіх їх об'єднує незламний дух і віра в себе. Це жінки, у яких є чому повчитися. Таких жінок героїнь у світовій літературі дуже багато, а ми пропонуємо ознайомитися зі справжніми, не вигаданими  яскравими історіями життя легендарних жінок. Приємного перегляду!