1 грудня народився Андрій Олександрович Содомора

Перекладацька діяльність Содомори А. О. не обмежується класичними мовами. У його доробку знаходимо переклади й з романських, слов’янських та німецької мов, а також надзвичайно проникливі й тонкі переклади з П. Верлена, Г. Лорки що їх перекладач робив переважно як ілюстрації до своїх перекладознавчих праць.

У сукупності Андрій Содомора – автор перекладів із понад сотні авторів і понад сотні тисяч віршових рядків. Продовжуючи перекладацькі традиції Миколи Зерова, Бориса Тена, Григорія Кочура, він вписав і власне ім'я до переліку найвидатніших українських перекладачів.

Літературознавча і перекладознавча праця Андрія Содомори нерозривно пов'язана й великою мірою випливає з його роботи як перекладача. У його перекладах завжди видно фахового філолога, а в наукових текстах – досвідченого перекладача-практика. Найконцентрованіше філологічний метод А. Содомори можна побачити у його книзі «Студії одного вірша» (2006).

Зіставний підхід до тексту, глибоке знання античної літератури та тонке відчуття українського слова привели А. Содомору до студій і над українською поезією, де він, серед іншого, зосереджується на античних відлуннях: у формах, ідеях, образах, фігурах мови та  у способі поетичного вислову.

Як дослідникові та мислителеві Андрієві Олександровичу Содоморі властивий широкий погляд на філологічні й загальногуманітарні проблеми. З дивовижною майстерністю він поєднує найприскіпливіший аналіз найменшої одиниці тексту чи думки з найширшими культурологічними горизонтами, на які його виводить цей аналіз. Найкраще цю широту підходу видно в його авторських коментарях до «Дистихів Катона» (2009) і «Загадок Симфосія» (2013) і особливо – в «Афористичних етюдах» (2016).

Андрій Содомора – блискучий лектор. Своїми публічними лекціями, численними виступами на телебаченні та радіо, публікаціями і інтерв'ю в пресі, зустрічами зі студентами та школярами – не менше, ніж книгами – він робить вагомий внесок у популяризацію античності і філології. У цьому контексті не можна не згадати його відому книгу «Жива античність», що з 1983 р. витримала вже чотири видання.

Содомора А. О. також блискучий мемуарист. У своїх численних спогадах він не просто зберігає пам'ять про дорогих йому людей – він з дивовижною майстерністю створив цілу галерею літературних, настроєвих портретів і, врешті, зумів зафіксувати атмосферу, у якій жило і яку творило ціле покоління інтелігенції. Найяскравіші з таких портретів склали книгу «Лініями долі» (2003), що належить до найкращих українських видань, де відтворюється жива атмосфера минулого академічної спільноти.

Особливе місце в доробку Андрія Содомори належить унікальному філологічному романові «Під чужою тінню» (2000). Цим текстом автор створив надзвичайний своєю атмосферністю образ філолога в нероздільній єдності життя і праці. Ціле своє життя, його окремі етапи і події він оглядає через призму роздумів над словом, а роздуми над словом наповнює особистими, інтимними переживаннями. Ця книга – дивовижний зразок інтелектуальної біографії, дивний сплав філології і життя.

Поза тим як письменник Андрій Содомора працює переважно в малих жанрах: есеї, образки, етюди чи прекрасні новели в традиціях Василя Стефаника чи Катрі Гриневичевої; зрештою, найчастіше його тексти не вкладаються в межі традиційних жанрів (книги «Наодинці зі словом» (1999), «Під чужою тінню» (2000), «Сивий вітер» (2002), Сльози речей» (2010) і «Усміх речей» (2017). Андрій Содомора також автор двох поетичних збірок «Наодинці зі Львовом» (2005) і «Пригорща хвилин» (2007; 2012) і кількох книжок для дітей. Содомора А. О. – член Національної спілки письменників України, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка. Андрій Олександрович є лауреатом Премії імені Максима Рильського, Літературної премії імені Григорія Кочура (2010), літературної Нагороди Антоновичів та обласної премії імені Михайла Возняка. Почесний громадянин міста Львова (2012). Содомора А. О. нагороджений кавалером ордена «За заслуги» III ступеня

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел