8 грудня народився Антон Федорович Хижняк

Жовтнева революція 1917 р. відкрила перед Антоном шляхи до найсміливіших дерзань, свідомого творення нового життя. У 1920 р. за клопотанням матері (оскільки її чоловік ще не повернувся з німецького полону, а старший син воював у Червоній Армії) 13-річний Антон працює в ревкомі Зачепилівки. Батько Антона, Федір Антонович, після повернення з полону стає для нього першим порадником. Як активіст комітету незаможних селян (пізніше голова сільради) він залучає сина до суспільно-політичної діяльності.

У 1924 р. з ініціативи п'яти сімнадцятирічних юнаків, серед яких Антон Хижняк, створюють першу в районі комсомольську організацію. У 1924 р. та 1927 р. односельці обирають його депутатом сільської Ради. Він працює на «гарячих точках» тодішнього сільського життя: завсільбудом, у сільгоспкооперації, уповноваженим райкому партії у справі колективізації та хлібозаготівлях у селах Красноградщини (1929-1930 рр.).

На початку 1930-х років Антон Хижняк з рукописом першої збірки оповідань прибув у Харків. Спроба видати свої твори була марною. Завдяки спілкуванню з багатьма митцями, у тому числі Володимиром Сосюрою, Леонідом Первомайським, земляком Олександром Копиленком, Хижняк усвідомлює значимість своєї подальшої освіти. У 1930 р. він закінчив у Краснограді (нині Берестин)підготовчі курси до вишу і вступив до Київського сільськогосподарського інституту. Але поїхати на навчання йому не вдалося. Його призначили редактором новоствореної районної газети «Соціалістична перебудова».

У 1933-1939 рр. обіймав посаду відповідального секретаря газети «Соціалістична Харківщина». Перед самою Великою Вітчизняною війною Хижняка затверджено відповідальним редактором обласної газети «Придунайская правда» у м. Ізмаїлі. На початку війни він повернувся до Харкова, потім – Москва, знову Харків. У воєнні роки працює у видавництві обласної газети «Соціалістична Харківщина» спочатку у Куп'янську, потім Харкові.

У 1941 році закінчив Харківський педагогічний інститут. У 1944-1950 роках був відповідальним редактором Львівської обласної газети «Вільна Україна», а у 1950-1961 роках ‒ головним редактором «Літературної газети».

А.Хижняк прийшов у літературу з журналістики. Журналістська діяльність суттєво вплинула на його художню творчість, навчила письменника мобільності, оперативності, цілеспрямованості, вмінню вслухуватися в дійсність, привчала до лаконізму, небагатослівному, «густому» за смислом, за думкою письма.

Друкуватися почав у 1927 році. Свою першу повість «Голуба кров» написав у стінах Красноградського ( нині Берестинського) краєзнавчого музею, в якому він користувався багатою бібліотекою. Працював Антон Федорович наполегливо, плідно.

На початку війни він підготував збірку оповідань, надіслав ці матеріали до видавництва. На жаль, в умовах прифронтової смуги рукопис загубився. Серед написаних віршів, прозових творів воєнного часу слід назвати оповідання «Смерть партизана» і «Мати».

Антон Федорович ‒ автор збірок оповідань «Львівські оповідання» (1948), «Килимок» (1961), «Краса життя» (1962); повістей «Тамара» (1959), «Невгамовна» (1961), «Онуки спитають» (1963), «Київська прелюдія» (1977).

Значний успіх принесла Антону Хижняку драма «На велику землю» (1949) , що увійшла до репертуару Львівського драматичного театру ім. М.Заньковецької.

Найбільшим творчим досягненням А.Хижняка є його роман «Данило Галицький» (1951). Висока патріотична ідея єдності давньоруських земель втілюється у творі на маловідомих, на той час, матеріалах. Оскільки письменник мав намір відтворити справжню історію наших предків, протиставляючи її фальсифікаторам історії західних земель України, він впродовж семи років опрацював чималий масив літописів, понад 200 томів наукових розвідок з історії, археології. У 1951 р. з'явилося перше видання «Данила Галицького», у 1955 р. – друге, перероблене та доповнене. Потім  виходять нові й нові видання.

Документальна повість «Нільська легенда» (1965 р.) була написана після перебування письменника у Єгипті. За цю повість митець отримав міжнародну премію ім. Гамаля Абделя Насера.

Серед творчого доробку А. Хижняка є чимало публіцистичних праць, підготовлених на матеріалах вражень від поїздок по рідній і закордонним країнам. У подорожньому щоденнику «Шведські враження» (1956 р.), нарисах «Шлях до щастя» (1950 р.), «Свято древнього Львова» (1956 р.), «Слово сучасника» (1974 р.)  та ін. розкрито пласти життя різних народів.

А.Хижняк публікує статті, критичні замітки з питань літератури, про творчість окремих письменників (О.Гончара, В.Сосюри, П.Козланюка, О.Довженка, М. Строковського).

Він активно оприлюднює матеріали про форуми письменників, заходи з популяризації української літератури.

Літературна, журналістська діяльність Антона Хижняка представляє історичну цінність, оскільки всі його твори – своєрідна хроніка подій нашої країни – збагатили літописну картину будівництва соціалістичної культури.

Помер А. Ф. Хижняк у жовтні 1993 р. у м. Києві.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел