Embedded Files
Українська мовознавиця, педагогиня Олена Борисівна Курило народилася 6 жовтня 1890 р. в Гродненській губернії у м. Слонім (нині Білорусь). Від 1892 р. жила і виховувалася у Варшаві. 1908 р. розпочала навчання на філологічному відділі філософського факультету університету в Кенігсберзі, а 1911 р. вступила на відділ слов'янознавства історико-філологічного факультету Вищих жіночих курсів при Варшавському університеті, які закінчила 1913 р., склавши іспити на звання учительки з педагогіки, історії педагогіки та методики російської мови.
Точна дата переїзду Олена Курило до Києва невідома, але є свідчення, що від 1917 р. вона викладала українську мову та її методику на Курсах для військових старшин, на Педагогічних курсах та курсах для вчителів залізничних шкіл, у Вищому інституті народної освіти ім. Драгоманова, брала активну участь в українізації школи в перші роки існування Української держави.
Постать мовознавиці та педагогині Олени Курило досі не є достатньо відомою широкому загалу, хоча саме вона була авторкою першого підручника з української мови для дітей «Початкова граматика української мови», який свого часу перевидавали 11 разів. Про популярність підручника і водночас прізвища авторки свідчить те, що Микола Куліш згадав мовознавицю у своїй п'єсі «Мина Мазайло». Там один з героїв заявляв, «що там мені Курило з курилятами?».
Саме Олена Курило була однією з тих, що стояли біля витоків формування української національної термінології. Працюючи у новоствореному Інституті української наукової мови, вона уклала такі словники: «Словник української фізичної термінології (Проєкт)», 1918 р.; «Російсько-український словничок медичної термінології», 1918 р.; «Словник хемічної термінології (Проєкт)», 1923 р., «Анатомічний словник», 1925 р., «Словник української ботанічної номенклатури», 1928 р.
Олена Курило багато працювала у галузі української діалектології. У складі етнографічної та діалектологічної комісії неодноразово бувала на Полтавщині й Чернігівщині, де зібрала значний діалектологічний матеріал (200 пісень, голосіння, шептання, казки, думи, легенди й окремі слова).
Мовознавиця чимало попрацювала в галузі синтаксису та фразеології. Одна з найцікавіших у цьому плані робіт – «Уваги до сучасної української літературної мови», яка вийшла в 1920 р. та тричі перевидавалась за її життя. Попри непретензійність своєї назви, – це неоціненний стилістичний порадник, що й досі не втратив актуальності. Її й зараз можна використовувати як основу для курсу стилістики української мови.
Після короткочасного арешту в лютому 1933 р. за безпідставними звинуваченнями у приналежності до «контрреволюційної націоналістичної організації», рятуючись від репресій, що ширилися в Україні, О. Курило змушена була виїхати до Москви, де займалася викладацькою роботою. Однак 5 жовтня 1938 р. її заарештовують удруге по так званому «Дєлу славістів» і засуджують до 8 років таборів. У квітні 1939 р. її вислано в Карагандинський табір (Казахстан). Звільнена О. Курило 5 жовтня 1946 р. Подальша її доля невідома. Реабілітована у 1989 р.
У Києві 2018 року одну з нових вулиць названо ім'ям Олени Курило.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Page updated
Google Sites
Report abuse